Можно с объяснением. И как пишется із/хтозна/яким

у наш час люди не мають рамок в тому, що добре, що погано. вони роблять усе, не думаючи про наслідки, не думаючи, що можливо вони роблять іншим боляче. саме тому, вони не мають совісті. вона не мучає їх щоночі, вона не каже їм, що так робити не можна і це бачачи те, що одна людина робить погано, інша подумає: "а чому йому можна, а мені - ні? ". і так формується суспільство без моральніх цінностей, без сумління. суспільство, для якого слова "правда" та "совість" нічого не значать. ще тарас шевченко попереждав нас про це:  

"оглухли, не чують;

кайданами міняються,

правдою торгують."

тому потрібно прийти до тями і зрозуміти, що кожна людина складає суспільство, і воно повенне бути здоровим і чистим. тож потрібно почати з себе 

різні пори року несуть різний настрій. хтось захоплюється білим снігом, хтось мріє про квітучі дерева навесні, хтось бажає дочекатися жаркого літа з купанням в річці. а я люблю осінь.це така лагідна, щедра на плоди пора року! клени одягнулися в рум'янець. вони стоять, задумавшись, на галявині, немов сумують про те, що прийшов жовтень. іноді тихенько своє різьблене листя. раптовий порив вітру безжально зриває осінню красу з сумних кленів.як ніжно золоті берізки серед зелених сосен. вони опустили вітки і засмучуються, що скоро прийдуть холоди. схожі на величезних велетнів, розкинувши вітки, стоять жовто-зелені дуби.високо в небі дзвінко курликають журавлі. вони збираються у зграї і летять на південь. десь високо вгорі перекликаються дикі гуси. у рідних краях дуже холодно, і вони вимушені летіти туди, де тепло. тільки горобці літають навколо і дзвінко цвірінчать, тому що їм нікуди поспішати.а я гуляю і думаю-яка все - таки журавлина наша осінь!

птах шишкарь проживає у ялинкових лісах,де мостить гніздо на верхівці під кудлатою гілкою,яка захищає від дощів і морозів.

харчується цей птах насінням хвойних дерев завдяки таким харчуванням тіло шишкаря настільки просочується смолою,що понад десятки раків може лежати у землі як "мумія" і не буде гнити. 

яби ми змогли б об"єднатися в одну родину, то , вважаю, всі наші проблеми стали би не такими вже й складними. керівники піклувались би про своїх підлеглих. лікарі боролись би за життя кожного хворого. нужденність зникла би, не було б безхатніх та сиріт. 

чи може спати спокійно хтось у родині, коли слабий та немічний плаче? й втомлений чи зайнятий будеш, та вирушиш на . чи зможеш істи, коли поряд стоїть голодна людина?   так, було б гарно, яби українці стали однією родиною. але поки це неможливо, треба кожному робити те, що він розуміє й може. треба об"єднуватися всім , хто вже небайдужий.