1.Вкажіть речення з однорідними членами речення: а)Зоря на небі рожева уже почала займатись; б) Вірний приятель – то найбільший скарб;

Нашла naurok если есть вариант В то он правильный ( Передай самою хатою росли червоні, рожеві, білі маки )

українська держава переживала різні часи, часто дуже складні. коли здавалося, що більше не існує ні країни, ні нації. заборонялося писати, друкувати, навіть розмовляти українською мовою.

але навіть у такі часи знаходилися люди, які будили народ, нагадуючи хто ми є. наша нація пережила не одне століття пригноблення, тому нам складно бути гордими за свою батьківщину. майже половина людей не вміють розмовляти рідною мовою, як же їм боліти душею за україну та за українську націю. більшість населення ще кілька років назад сумувала і була придушена звісткою про розпад срср, гадала, що тепер життя неможливе. але ми вижили !

вже зараз люди починають розуміти, що ми -українці. діти, що народжуються, вже не знають національного приниження. ми вивчаємо рідну мову, рідну історію, своїх видатних людей. ми знаємо, що нам є чим і ким пишатися. нам є на кого рівнятися.

вважаю, в української нації є майбутнє і воно залежить від нас !

майже кожний вихідний ми проводимо в лісі, там у нашої родини є свої заповідні стежки. входячи до лісу, ми вітаємо знайомі дерева. навіть дали імена деревам, що приглянулися нам. віковий дуб-богатир має ім'я казкового царя берендея, берізку назвали снігуркою. а от ялинки-підлітки уздовж стежини до лісового озера чорне одержали ім'я подружки-зеленушки. одного разу ми працівникам місцевого лісництва збирати жолуді. їх потім відправили в інші лісництва для одержання саджанців дуба.узимку дуб берендей спить, але, коли доторкнешся рукою до його стовбура, відчуєш, що кора тепла. у її складках знаходять притулок різні комахи, а наст під дубом засипаний коричневим різьбленим листям. вітер сухе дубове листя піднімає і заносить у ялинник. воно, начебто новорічні прикраси, причаїлося у хвої ялинок подружок-зеленушок. крім дубового, у ялинкових гілках ховається й сухе листя беріз, кленів, осик. а влітку подружки-зеленушки непоказними, інший гість лісу найчастіше не зверне на них уваги. хіба можуть вони зрівнятися з величним дубом берендеєм або з красунею берізкою снігуркою! узимку все змінюється. темна зелень хвої є до себе погляд, вона ніби зігріває тебе в холоднечу. от ми й вирішили напередодні нового року прикрасити подружок-зеленушок різнобарвним серпантином. як же ми були вражені, коли, прийшовши в черговий вихідний до лісу, не побачили на звичному місці одну з подружок-зеленушок. ялинку хтось на пеньку лежала лише сумна сніжна шапка, на сусідній ялинці сиділи, настовбурчившись, горобці. здавалося, вони теж сумували разом з нами. ми, звичайно, прикрасили серпантином ялинки, що залишилися. а коли поверталися додому, купили в магазині невеличку ялинку в діжці. вона ще така маленька, що прикрашати її ми не стали. зиму вона проведе в нашій квартирі, а навесні ми віднесемо ялинку до лісу й посадимо замість зрубаного дерева. буде подружкам-зеленушкам нова сестричка