нещасна,неправдива людина,що добровильно й легко зрикаеться ридной мови.щаслива,праведна людина,що в радости и гори будуе слово своей земли.цуратися мову ,звичай ридного краю,його людей-означае скаличити свою душу,зрадити самого себе.а людина що втратла себе-уже не людина.вона не може ани плидно працювати,ани повноцинно розвиватися.така людина,немов уражена смертельною заразною хворобою,-уси вид ней намагаються знаходитись подали вид ней,бо разом з нею бути неприемно.нещасни,прокляти батько й мати.що народжують перевертнив.видцуратися ридной мови означало позбутися закодованих у ний добра.правди.чести,щирости.зрикшись цих якостей,людина втратила б не лише кровни звьязки з народом але й власний моральний коринь.
Ответ дал: Гость
…з діда прадіда цілюща й незрадлива сила вступає в кожного, хто зустрічає великодній ранок. дзвони церков не дзвонять, а виспівують на весь світ: «христос воскрес! » люди йдуть до церкви (адже всю ніч чекали цієї звістки) і з уст в уста передається: «христос воскрес! воістину воскрес! » вийнято найкращий одяг. усе, що сьогодні одягають, одягається вперше — готувалося до великодня. у кошиках, сплетених з лози, стоять паски, вода, яйця, усілякі смачності що у кого є: сало» ковбаса, пироги. і усе те прикрашено чистим білим рушничком, чекає на себе краплі свяченої води. а церква і довкола церкви — мов великий живий квітник. люди стоять у душевній тиші і просвітленості. …встало сонце. урочиста процесія виходить із церкви. рід признається до роду, христосується, дарує на пам’ять по душам померлих писанки і пасочки. і така велика радість панує над людьми, ніби щойно над цим окрайцем землі перелетіли святі.
Популярные вопросы