1) (З, із, зі) своєї печі дим солодкий. 2) (З, із, зі) письма слова не викидають. 3) (З, із, зі) глибокої криниці — студена водиця. 4) Звичка, що ввійшла в характер (з, із, зі) молоком матері, вийде тільки (з, із, зі) душею. 5) Дощ іде, як (з, із, зі) відра ллє, а (з, із, зі) стріх біжить, як цівкою. 6) Дружи (з, із, зі) розумним — не будеш дурнем. 7) Додому ворота широкі, а (з, із, зі) дому — вузькі (Нар. творчість).​

Зі, з, із, з, із, з, зі, з, з.

я згодна з цим прислів`ям.

адже якщо ти хоч один раз збрехав це тягне за собою великі наслідки.ти напевно думаєш що ніхто не помітить і все буде добре,ти збрехав,тобі повірили.і тому ми починаємо брехати людям все більше і більше. але це буде тривати не довго.одного разу хтось помітить недорозуміння у твоїх словах,і в цей момент ти не зможеш вже викрутитись.люди, які тобі вірили почнуть тебе зневажати. а якщо це будуть дуже близькі тобі люди ,тобі ж буде погано в душі,чи не так? за цю брехню ти ще довго будеш себе корити,але назад все вже не

    отже,люди ,перш ніж збрехати подумайте, а чи справді це потрібно? адже дійсно "маленька неправда тягне за собою велику брехню"!

калина - символ україни. як багато пишуть поети про цей символ. навесні і восени калина завсім різна.на весні вона цвіте, а восени красується своїми червоними . цвіте калина білими суцвіттями. милує око той білий цвіт такою вже ніжною вона стає, як тая дівчина молодая. за літо вона росте і вже восени стає червоною, як той мак у полі . тендітна і ніжна дівчина стає господарською жіночкою. так і калина свій ніжний білий цвіт змінює на червоний. восени калина  чекає своєї пори коли нею похарчуються птахи, так калина приймає участь и в ланцюжку живлення у природі. ягідки калини гіркі на смак, для людини вона частіше всього постає як ліки. можемо зробити висновок що не дарма поети так гарно і ніжно описують калину адже вона за усі пори року гарненька.