Твір опис за картиною Катериних Білокур Квіти за тиною​

На картині Катерини Білокур — чудові квіти на фоні чистого, погідного неба. їх можна розподілити на два букети. Один, ближній, перебуває у затінку, другий — більш виразний, світлий, осяяний сонячними променями. Кольорів небагато: червоний, зелений, білий, голубий. Але вжито багато проміжних барв.

Я Думаю, майстриня дуже любить природу, безмірно закохана у квіти. А їх тут безліч. Тягнуться до сонця рожеві мальви. По березовій гілці поплелась в'юнка берізка. Чарують око білосніжні ромашки й оранжеві лілії, рожево-червоні тюльпани і настурція з вишневими прожилками на пелюстках.

Картина чарує гармонією кольорів і форм, захоплює красою і майстерністю.

птахи нічим не відрізняються від нас людей. ми люди просто більш розвинені у плані іноваційних технологій , отже як нам милий рідний будинок, так і пташкам найрідніше своє гніздечко . гніздечко яке будувалося власними силами та зусиллями. гніздечко для якого птаха сама шукала матеріал, сама його плела. мабуть всім знайомий віршик про пташку яку зловив хлопчик і посадив у золоту клітку, а вона, незважаючи на сії дарунки, всеодно виривалася додому, до свого гніздечка. у російській мові є гарне прислів'я яке гарно описує цей випадок "везде хорошо, но дома лучше". тому де б пташка не зупинялась и незважаючи на скільки вона всеодно повертається назад. хоча вона теж може змінювати гнізда.  птаха- хоча і не людина та все одно розум має.

если ты будешь дружить с врагом друга, то ты потеряешь доверие и друга и враг друга бытет с тобой неискренен!