Складіть і запишіть текст-опис за ілюстрацією на с. 212 (5-7 речень), використавши безособові дієслова, що означають явища природи, стихійні
явища.
Картина: І. Айвазовский. Початок бурі.

если кому интересно.​ За укр меня уроют.

молаль - це система поглядів, уявлень, норм та оцінок, що регулюють поведінкулюдей у суспільстві.

сумління - це етична відмовідальність за свою поведінку перед .

-привіт, миколо! -привіт, я чув, що ти подорожував? -так, тільки-но приїхали. дуже приємна подорож. а ти не збираєшся в мандри? -я нещодавно був, але зовсім недалеко. але все одно у мене залишилися незабутні враження, як у казці! -ну бувай, до скорої зустрічі! -бувай!

уявіть собі львів.  … місце, в якому можна відчути львів на смак, дотик, аромат, слух!

адже львовом треба ходити  лише пішки, щоби не пропустити нічого: вузенькі вулички стародавнього міста, аромат кави, що ніжно в’ється у повітрі, безліч туристів і місцевих жителів, оповідки гіда, метушня і водночас захоплення від усього побаченого. емоції, емоції, і ще раз емоції… нам так приємно було пройтися вуличками, де кожна будівля овіяна історією та напоєна ароматом кави, де кожна споруда, то нова захоплююча легенда.  а побували ми  у діючому музеї-аптеці, на площі ринок, спустилися у криївку, відвідали високий замок, личаківське кладовище, та чи не найбільше вражень отримали під час перебування у соборі св. юра. саме вони стали для нас основними провідниками у світ чудової краси та неповторності старовинного міста лева.

кажуть, запахи мають силу. не фізичну, звісно, а пахучу. вони можуть притягувати, а можуть навпаки відвертати від когось або чогось раз і назавжди. львів також має свій запах.

здавна в народі кажуть: яка криниця - такий і господар, який поріг - така й господиня. у цій приповідці, немов у дзеркалі, відбилася не лише людська працьовитість, але й охайність, адже споконвіків люди намагалися оздобити своє обійстя мистецькими витворами, надати йому вигадливих форм, прикрасити багатою фантазією. і особливо це стосується криниць - цих найевятіших місць. як тут не згадати прекрасний народний звичай. майже в кожному селі, на гомінких перехрестях доріг або просто в полі цебенять живі джерела і незвідь-ким їхню невгамовну течію прихо-рошено турботливими руками. над колодязями зводили всіляких форм дашки. вони мають і практичну доцільність -вода завжди залишається чистою.