Діалог на тему "Сучасна музика"

Объяснение:

На шкільній перерві я сиділа та слухала музику у навушниках. Побачивши це й зацікавившись, до мене підійшла Катруся.

— Привіт, – привіталася вона.

— Привіт, – відповіла я, знявши навушники.

— Можна поцікавитися, який стиль у музиці ти полюбляєш найбільше? – запитала Катруся.

— У мене немає найулюбленішого стилю у музиці. Я слухаю все, що мені до вподоби, починаючи від класичної музики та закінчуючи рок-музикою дев’яностих років, – відповіла я.

— А як ти відносишся до сучасної поп-музики? – знов запитала Катря.

— Я не дуже люблю сучасну поп-музику, бо вважаю, що в ній замало талановитих виконавців, – пояснила я.

Почувши мої слова, Катруся здивувалася.

— Я з тобою не згодна, – заперечила вона. – Вважаю, що талановиті люди є завжди, у кожному часі, в кожному музичному напрямку.

— Так, але більшість талановитих людей просто не помічають, тому що зараз помічають лише тих, хто робить все однотипно та співає про те, що хочуть почути.

У відповідь на мої слова Катря схвально кивнула.

— Тут я з тобою згодна, – сказала вона. – Якщо хочеш, то я можу скинути тобі у соціальну мережу деякі пісні, які часто слухаю я.

Мені сподобалася Катрусина пропозиція.

— Так, мені було б цікаво дізнатися про твої музичні вподобання, – відповіла я їй.

Тут пролунав дзвінок на урок, і ми сіли по своїх місцях.

одного ранку я  вийшла на двір і почула що у моєму саду щось упало ,я підійшла а там пташенятко і я його піднесла і поклала в гніздо.і я розповіла у школі що я зробила добре діло мене вчителька похвалида мене .і на перерві я вийшла погуляти і побачила що якісь хулігани знущаються  з маленького хлопчика і підійшла до них але вони почали знущатись з мене але я не відступила і сказала а во знайшлись хулігани не хілігани а прості хлопці і вони махнули рукою і пішли а хлопчик дякував мені а я подумала яке це добре чи погане діло а бабуся що налвочці сиділа сказала добре діло моє

на мій погляд, батько й ненька – це найголовніші люди у нашому житті. вони дали нам життя. вони нам стати тією людиною, якою ми є. я вважаю, що той, хто не шанує своїх батька і неньку, не шанує інших, не буде гарною та вихованою людиною. наші батьки – це те, що повинно бути у нашому серці завжди, де б ми не були. я хочу сказати, що ми повинні їх поважати й шанувати тільки за те, що вони зробили для нас. адже батьки не можуть бути поганими та не піклуватися про майбутнє своєї дитини. батьки нам створювати свою думку, мріяти про майбутнє і робити мрії здійсненними. батьки – наче порт для корабля. вони зможуть порадити, , врятувати, а потім відправити до нових випробувань, до нових мрій, до нових успіхів, до майбутнього…