скласти твір-роздум у науковому стилі на тему ліс у житті людини, використавши як засіб зв'язку речень вставні слова (по-перше, по-друге, отже, наприклад, таким чином)​

здавна в народі кажуть: яка криниця - такий і господар, який поріг - така й господиня. у цій приповідці, немов у дзеркалі, відбилася не лише людська працьовитість, але й охайність, адже споконвіків люди намагалися оздобити своє обійстя мистецькими витворами, надати йому вигадливих форм, прикрасити багатою фантазією. і особливо це стосується криниць - цих найевятіших місць. як тут не згадати прекрасний народний звичай. майже в кожному селі, на гомінких перехрестях доріг або просто в полі цебенять живі джерела і незвідь-ким їхню невгамовну течію прихо-рошено турботливими руками. над колодязями зводили всіляких форм дашки. вони мають і практичну доцільність -вода завжди залишається чистою.

в лісі обов'язко треба оберігати природу. в лісі не потрібно кричати, щоб не наполохати птахів і інших тварин. не треба залишати вогонь без нагляду, якщо вийшли на природу. в зимку робити птахам годівнички.

  автором цього глибокого вислову є мати тереза. приклад людяності, милосердя та істинного освідомлення життя.

  якщо поміркувати, то єдине, що беззапереречно належить усім нам, це життя. це найвища цінність, якою володіємо ми, починаючи з перших хвилин і закінчуючи останньою миттю.   дар, даний нам з неба, дуже соромно не викорастити сповна. кожна людина повинна берегти його як зіницю ока, плекати власне тіло, однак не забувати про душу. варто живитися любов*ю до оточуючих людей до дивовижної природи.

  адже воно і дійсно натільки чудове, яскраве і різномаїтне. в ньому нічого не має зайвого. тому, що все будується на контрастах: не існувало б зла, то наврядчи існувало й добро. не марнуй свого скарбу! живи сповна, щоб кожен день був, немов останній!

спрощення:

радісний,тижневий,проїзний,чесний,бризнути,щасливий,блиснути,писнути.

уподібнення:

нігті,кігті,футбол,безперечно,хвилюється,хвилюєшся,вчиться,вчишся.