2. Прочитайте речення (цифра позначає попередній розділовий знак). Аж тут підвівся Орфей і,(1) ударивши по золотих струнах своєї кіфари,(2) заспівав
на весь голос: то була пісня,(3) що її найдужче любила його мати,(4) прекрасна
муза Калліопа,(5) і,(6) може,(7) саме згадка про неї надала Орфеевому голосу ще
більшої сили,(8) щирості,(9) влади.
НЕПРАВИЛЬНИМ є обґрунтування пунктуації, запропоноване в рядку
А коми 112
при відокремленій обставині
Б кома 3 між частинами складносурядного речення.
В коми 4 і 5 - при відокремленій прикладці.
Г коми 6 і 7 -
при вставному слові
дкома 8 i9 - при однорідних членах речення.
ІІІ​

людина неможежитибезспілкування.йомутребапромовлятивголос своїдумки, ділитисянаболілимірадостью.всегдає люди, зякими хочетьсяпоговорити іподілитисявсім,що всерединітебе.це близькілюди, такіякмама,тато,брати,сестри ідрузі.ає люди, зякими тобіговорити нехочеться іне приємно.дужехочеться,що бтакихлюдейв життітраплялосяякомогаменше. тому щолюдина неможеіснуватибезспілкування.

синичка сиділа на тонесенькій гілочці,яка схилилася від її ваги.була вона трошки схожа на горобчика,але у неї ошатна жовта сорочка,чорний галстук,зеленувата спинка,яскраво-білі  щічки ,чорна шапочка. чорні,жваві. причепившись до гілочки вона може провисати вниз головою.це можливо тому,що у неї довгі кігті на лапках.гострим довгим дзьобом синиця дістає з тріщин на деревах для себе поживу: комах,їхні личинки.а взимку вони їдять насіння.гнізда мостять у дуплах.а коли синичка співає,то трішки підіймає крильця,широко відкриває дзьобик і тремтить своїм крихітним тільцем.

в одному місті живуть троє діточок - алінка-малінка, катеринка-картинка та марішка-малишка. дружба їх почалась ще з дитинства, коли вони втрьох одну на всіх гойдали колиску з іграшкою-немовлям. і ось восени всі вони пішли до школи, але кожна в свою. і так сумно це їм здалося, що кожного дня з нетерпінням вони чекали одна на одну во дворі свого дома. і не минало дня щоб вони не зустрілися, та не розповіли усі пригоди за день у школі. одного разу алінка-малінка війшла у двір з маленькою собацею. дівчата брали їі у руки и гладили по черзі. відтепер у їхній компанії стало на одного друга більше. катеринка-картинка того ж вечора почала прохати батьків про собачку або кішечку. і марішка-малишка вмовляла своїх батьків подарувати їй яку-небудь тваринку. але нічого не змінилося. так и гуляли вон в-чотирьох, кожного дня. а не забаром прийшла зима. після занять не так вже й часто стали вони зустрічатися, все рідше це вдавалось всім трьом дівчаткам . та одного разу, після нового року на зимових канікулах вони зателефонували одна одній щоб поздоровити зі святом друг друга  і дизналися приємних новин - обом дівчаткам подарували тваринку. катеринці - собачку , а маринці - кішечку. і тоді дівчата домовились - як тільки на вулиці стане тепліше, обов,язково гулятимуть зі своїми тваринками разом. так в них з,явилась ще й твариннам компанія нерозлучних друзів.

закликання весни, трійця, вербна неділя, блоговіщення.