Аудiодиктант Мак текст​

скільки існує народна творчість, стільки існує пісня. вона скрізь: в журбі і в радості,   на весіллі і на похованні.

у журбі люди співали завжди. мати- над колискою дитини, щоб заспокоїти та прогнати нічні жахіття. кріпаки співали, виливаючи весь біль та ненависть до панів. дівчата та парубки - від розчарування та самотності.

коли не можливо сказати, залишається тільки співати. з піснею горе стає хоч трохи, але легшим, в очах розвиднюється. вона ніби заколисує журбу. бо розумієш, що ти не один. автор пісні пережив таке, що і ти.

важко було б пережити самотність і печаль без пісні.

[п а м' й' а т а й'] букв-7 звуків-8 приг-5 сог- 3

у бабусі на городі росло дуже багато колючої кропиви. "де ж стільки трави набралося? " - сказала мати, вийшовши у поле. сашко пішов пасти корови, але забув свою їжу вдома. у лісі біля міста завжди було багато вовків. ворони літали коло будинку і лякала дітей своїм виглядом.трава вкрила поле аж до самої річки, наче ковдрою. кропива була така колюча, що дід панас не зміг до неї доторкнутися. вогні в хаті горіли до пізньої ночі. вогонь спалахнув так швидко, що люди не змогли навіть забрати своїх речей.

марина пiшла на ковзанку.там вона побачила хлопчикiв.вони грали у хокей.iм дозволили гуляти дуже довго поки не стемнiэ.хлопчики випадкова шайбою вдарили марину.вона впала i заплакала.хлопцi поросили в неi пробачення.та маринка була дуже доброю дiвчинкою та пробачила iх.вона запропонувала iм з нею покататися на ковзанцi.хлопчики були з нею згоднi.а потiм вони всi гралися у снiжки та лiпили снiгову бабу.