Під доброчинністю ми зазвичай розуміємо безоплатну добровільну до ншим людям або братам нашим меншим. Ця до може носити як матеріальний, так і будь-який інший характер.
Українські люди, маючи чуйну душу, завжди були схильні до доброчинності. Навіть у язичницькі часи наші пращури безоплатно дбали про своїх старих і хворих близьких.
Сьогодні у нашій країні існує багато благодійних фондів, що надають цільову до нужденним. «Бджілка», «Корпорація монстрів», «Карітас Одеса УГКЦ» — ось назви лише деяких благодійних фондів Одеси.
На мою думку, у сучасної людини, якщо вона цього дійсно хоче, завжди є можливість зайнятися доброчинністю. Вона може надати адресну матеріальну до хворій дитині, взяти тварину з благодійного ярмарку, відвідати благодійний бал або стати учасником відповідного забігу.
Чи можна якось виміряти доброчинність? Напевно, ні, адже було б неправильно робити висновок про доброту людини з огляду на суму її пожертвувань. Чому? Тому що у різних людей різні фінансові можливості. Одна й та сама сума внеску у благодійний фонд для однієї людини — величезні гроші, а для іншої — незначні, тобто сущі копійки.
Я вважаю, що показником доброчинності людини є щирість її намірів та готовність поділитися останнім з тими, хто потрапив у складну життєву ситуацію. Навіть не маючи зайвих грошей, кожен з нас може допомагати іншим, займаючись волонтерською діяльністю. Наприклад, відвідувати лікарні, шпиталі, хоспіси, дитячі будинки. Або хоча б відносити непотрібні речі до спеціальних організацій.Отже, сьогодні для доброчинності відкриті всі двері. І це просто чудово, адже чим більше ми робимо добрих вчинків, тим краще стає світ.
Популярные вопросы