все застигло ніби в очікуванні або від жаху. птахи більш не літають, комахи не гудуть.всі поховались. на деревах жоден листочок не ворухнеться.обрій темнішає прямо на очах. великі важкі хмари затулили небокрай. вже десь чути рокотання наближаючого грому.
і ось земля здригається. раз, другий. а за цим перші важкі краплини. ще між вибухами тримається тиша, але скоро це скінчиться.
тепер зрозуміло, що напочатку був не жах, а очікування часу, коли жага скінчиться, і все нап ється і омиється від пилу та спеки.
Ответ дал: Гость
життя - це мандрівка. ідеш у своїм житті крок за кроком. і якщо кожен твій крок є добрим, кожен - цікавим, то таким буде і все твоє життя. не дозволяй собі ухилятися від життя. не споглядай його з-за плечей інших людей. завше дивись йому прямо ввічі не марнуй почуттів, інтуїції , прагнень, розчулень, думок, зустрічей - не марнуй нічого. котрогось дня ти усвідомиш яким великим і непроминальним було все, геть усе у твоєму житті. кожного дня відкривай щось у собі та інших. кожного дня виявляй красу, якою по вінця сповнений наш світ. не дозволяй переконати себе, що якраз все навпаки. приглядайся до квітів. спостерігай за птахами. прислухайся до вітру. куштуй страви і належно їх оцінюй. усім ділися з ближнім. найбільша пошана, яку можна виявити людині, це запропонувати їй: "подивись-но, як сонце заходить! "
Популярные вопросы