Письмовий стислий переказ тексту публіцистичного стилю: Бурштин нашої історії

ллється пісня долиною.

гірський хребетпротягся на багато кілометрів.

що ти скулиш як тобі хвіст відрі

ще трохи і він би закипів від люті .

ми сьогодні дивились фільм і ледь не заснули від суму.

скільки існує народна творчість, стільки існує пісня. вона скрізь: в журбі і в радості,   на весіллі і на похованні.

у журбі люди співали завжди. мати- над колискою дитини, щоб заспокоїти та прогнати нічні жахіття. кріпаки співали, виливаючи весь біль та ненависть до панів. дівчата та парубки - від розчарування та самотності.

коли не можливо сказати, залишається тільки співати. з піснею горе стає хоч трохи, але легшим, в очах розвиднюється. вона ніби заколисує журбу. бо розумієш, що ти не один. автор пісні пережив таке, що і ти.

важко було б пережити самотність і печаль без пісні.

якщо б я був чарівником, то робив би тільки добрі справи. добрі справи - це зцілювати, вчити, будувати для людей. люди бувають добрі і злі, тому-то потрібно пам'ятати, що доброта завжди перемагає зло. тому-то всі війни закінчуються миром і взагалі ніколи не починалися. якщо б я був чарівником, то робив би так, щоб вранці в кожен будинок заглядав сонячний промінчик і наділяв старших людей ідітей енергією і добром.

[п о п р о ш ч а л о с']

[й а с н е]

[с о н ц е]