План до розділу гра в радість поліанна ТЬ і мені не треба до всього тексту​

мова повинна не роз'єднювати людей,а навпаки обє'днувати

не одноразово доводилося чути про різноманітність звичаїв і традицій українського народу які використовувался під час проведення багатьох свят.як ось на вечір івана купала наш народ вірив що той хто знайде квітку папороті матиме удачу протягом усього життя. дівчата плели вінки   пускали на воду і вірили якщо вінок попливе уздовж води то дівчина скоро вийде заміж а якщо пристане до берега то їй ще слід почекати.юнаки з дівчатами через вогнище бажаючи так вигнати із себе злиз духів та очистити свою душу.а на свят вечір 6 січня українці готували 12 страв та накривали на стіл.цього дня вони заводили весь скот до будинку і залишали його тут на ніч.посідавши за стіл всі чекали коли зійде перша зірка і лише тоді починали їсти.на різдво діти та молодь ходили колядувати з будинку в будинок з вертепом прославляючи народження ісуса христа.ось такі традиції мого народу.

щоб  повірити в добро, треба почати творити його.

треба тваринам. треба дорослим.

треба поступатися місцем старій людині. треба не ображати менших чи слабших. треба не давати списати, а сісти і розв'язати разом.

трема не ламати гілок дерев. треба взимку підгодовувати пташок. не ламати чужі речі і також не ламати свої. треба поважати труд батьків і всіх людей. не можна не слухатися а тимпаче грубіянити !

план  i. мої міркування перед вибором.  ii. мої життєві орієнтири.  1. моє ставлення до життєвого досвіду батьків.  2. вплив дитячих масових організацій на подальший життєвий вибір.  3. не бути знаряддям чужої волі.  4. моє ставлення до молодіжного руху.ііі. не стояти осторонь від життя.  говорячи про молодіжний рух в україні, я повсякчас ніби ставлю себе перед вибором, до якої організації приєднатися. і в той же час розмірко­вую, чи потрібно це мені. у роки юності моїх батьків існувала лише одна молодіжна організа­ція — комсомол. мої батьки були комсомольськими активістами, проте це аж ніяк не їм у подальшому житті. змінився суспільний устрій — змінилось і ставлення до комсомолу. мої батьки дуже тепло зга­дують свої комсомольські роки, адже це були роки їхньої юності. комсо­мол виховував у них активну життєву позицію, проте це ніяк не відбило­ся на матеріальному забезпеченні нашої сім’ї. ус е життя мої батьки важко працюють, хоча і не завжди отримують за це заробітну плату. вони зви­чайні виробничники, чесні і порядні люди, але зараз цього замало. їх, зви­чайно, поважають на роботі, але повагою ситий не будеш. мені хочеться жити краще, ніж вони. я хочу добре вдягатися, мати хорошу машину, бо впевнений, що автомобіль — це не розкіш, а засіб пересування. але як до­сягти усього цього? чи потрібні для цього молодіжні організації, якщо вони аж ніяк не орієнтують у житті? кілька років тому я перебував у дитячій організації скаутів, але мені там не . крім звичайних життєвих навичок, які одержує ска­ут, статут організації вимагає повного підкорення волі дорослих началь­ників, навіть тоді, коли начальник у чомусь помиляється. мене не лякає сувора дисципліна, бо я мрію стати військовим, але не хочу бути сліпим знаряддям чиєїсь волі. зараз існує багато молодіжних організацій, посилилась участь молоді у всіляких партіях, проте я не впевнений, що це потрібно самій молоді. іноді лідери цих самих партій, спираючись на молодь, досягають числен­них голосів на виборах, але потім нічого не роблять ні для своїх виборців, ні для кого іншого. мене більше приваблює молодіжний рух в цілому, як от: «молодь проти сніду», «молодь проти ядерного озброєння», екологічний рух. проте я не впевнений, що для цього необхідно кудись вступати. мені здається, що для цього достатньо бути порядною людиною, бути грома­дянином. і якщо кожний із моїх ровесників відчує свою відповідальність за долю держави, за долю майбутніх поколінь, за долю людства, тоді і не буде у нас ні війн, ні чорнобилів. і це не високі фрази. це усвідомлення своєї причетності до світу, а значить, до життя.