6. Підкреслити члени речення і надписати частини мови. (2б.) Степ, струснувши з себе росу, горить рівним жовтогарячим кольором (Панас Мирний​

у недалекому минулому, коли наше суспільство керувалося абстрактними потребами загального характеру, а проста людина була таким собі "гвинтиком" велечезного маховика, василь симоненко однозначно заявив:

                                    на світі безліч таких, як я.

                                    та я, їй - богу, один.

з підтексту твору виразно вимальовується опоненти автора, для яких народ - сіра маса, натовп. це бюрократи, апаратники- демагоги, офіційні патріоти, що кожну мить "дбають" про свій народ, насправді обдираючи його.

ця ж думка утверджується кожним рядком прекрасного високогуманного вірша: "ти знаєш, що ти-":

                                            усмішка твоя-єдина,

                                              мука твоя-єдина,

                                            очі твої-одні.

звучить ця поезія пристрасно і переконливо. безпосередньо до нашого покоління звернена фраза: "гляди ж не проспи! ".

творчість василя симоненка в усі часи належатиме україні, бо, як писав олесь гончар, " співу свого, для думи своєї в щасливу мить народила його україна. і він-за прикладом найкращих наших поетів-синівською відданістю їй віддячив, напруженими чесним горінням душі".

з самого раннього дитинства і до глибокої старовини все життя людини тісно пов’язане з мовою. мова – це засіб спілкування людей один з одним. якщо людина цурається своєї мови,не любить її,  вона  не заслуговує на ім’я людини.   дитина ще не навчилася як слід говорити, а її  слух вже ловить гуркіт бабиних казок, материнської пісеньки. казки й пісеньки – це   теж  мова. усе, що люди роблять у світі здійснюється за мови.  без неї   не можна працювати. мова призначена для того, щоб служити спілкуванню людей. отож любіть і шануйте   рідну мову, вона   наш найдорожчий скарб.

люблю осінь.  осінь чарує мене своїми кольорами. на деревах тріпочуть перші жовті листочки, потім червоні, багряні, золоті. достигли сливи, груші, яблука. в повітрі пахне медовим ароматом. ще чорнобривці, жоржини поспішають доцвісти. іде дощ. тоді дощ на сніг обертається, і настає зима. і лише горобина радо буде пригощати дроздів, синиць своїми червоними .

тридцяти  сіми організаціям, у дев'яносто представників,шістнадцяти країнам,вісімсот сімдесят чотири кілограмів на сорока восьми підприємствах,тисяча чотириста  вісімсот сім осіб