усі поважають і шанують людей розуму та слова, а не сприймають серйозно. людина, яка багато говорить, мало чого робить.
у народі ще кажуть : «порожня бочка голосно гуркоче». усі можуть обіцяти, а коли попросиш нічого не вміють. треба відразу казати, що ви зможете, а що ні. тому кожен з нас повинен давати обіцянки, які зможе виконати.
Ответ дал: Гость
літо – неповторно чарівна пора. довгими, нудотними зимовими вечорами ми з солодким завмиранням серця пригадуємо його минуле пришестя і будуємо неймовірно-фантастичні плани на прийдешній сезон визволення: тіла - від сморідних обіймів поношеного «всесезонного» одягу; душі – від незліченних тортур стресами, буденністю та надокучливою увагою заздрісно-пліткарського соціуму. і не має принципового значення до якого місця перебування вас прив’язує запис конторника на одинадцятій сторінці синьої «три зубастої» книжечки – села чи райцентру, міста чи мегаполісу, ви з однаковою одержимістю та фанатизмом будете поклонятися «ідолові літа», цурпелячи до його вівтаря останні крихти зекономлених, далеких від поняття «олігархічні» або «пристойні», статків
Ответ дал: Гость
я памятаю, як одного разу ми з батьками ходили до театру. це була дуже цікава вистава, але наші місця були не дуже зручними для перегляду. я майже нічого не бачила, проте я чула красиві голоси, розкішний вокал і виразну вимову буздоганно вивчених реплік. так я трохи розуміла, про що йшлося у спектаклі. і ось, коли величезний дядько, що сидів переді мною, встав і вийшов, я нарешті змогла побачити те, що робилося на сцені. маю сказати, це було просто дивовижно! звучала красива музика, на сцені танцювали актори у яскравих сукнях. всі рухи були чіткі, відрепетирувані до блиску. кожен танцюрист танцював бездоганно, наче механізм у якомусь довершенному технічному диві! та, на превеликий жаль, чоловік повернувся на своє глядацьке місце прямо переді мною і я, засмучена до нестями, безнадійно впала на стілець. так і закінчився мій похід до театру.
Популярные вопросы