скласти власу рекламу обраного продукту використовуючи різні ступені порівняння прикметника підкреслить прикметники та підписати ттупені порівняння

не можна чекати милості від природи після того, що ми з нею зробили. велике творіння  боже, колиска людства, втілення  краси i добра. з перших кроків людини на землі  вона годувала своїми , давала тепло . минали віки. людина розвивалася, розумнішала, вчилася користуватися дарами i силами i "довчилася", на жаль, до знищення хiросiми i нагасакі, до чорнобильської та японської катастрофи. а природа - це ж краса! це могутні ліси, горді гори, безмежні степи, це сонце чи місяць в небі. все це оспівано в народних піснях) i в творах великих митців.i краса ця щедра. ліси - дарують нам свіже, повітря. поля годують нас хлібом, на луках i степах пасуться тварини, що нам молоко i м'ясо. годують нас рибою i несуть наші кораблі водоймища. i все це добро просто гріх не шанувати, не берегти. адже людина сама - частинка природи. i щасливою може бути, лише за умови досягнення гармонії, в злагоді з довкіллям. в іншому разі вона перестає бути людиною. i так завжди. перетворила людина природу на свою служницю, намагаючись силою взяти її скарби - i тепер не оббереться лиха. споконвіку вважалося сенсом життя кожного: посади дерево, збудуй дім, вирости сина. нас на землі кілька мiльярдiв. якби ж то кожний посадив деревце! а якщо кожен знищить по дереву? ! схаменіться, люди! будьте людьми!

[п' у п' і т р] - 6 букв, 6 звуків

(підкресл. - наголош.)

пю - пітр(2 склади)

1 -  відкритий, ненаголошений;

2 - закритий, наголошений;

[п'] -  пригол.,сонорн.,губн.,м'який.;

[у] - голосн., задн.ряду,високе.підн.,лабіалізований;

[п'] -  пригол.,сонорн.,губн.,м'який.;

[і] -  голосн., передн.ряду,високе підн.,нелабіал.;

[т] - пригол.,шумн.,язик.,твердий;

[р] - пригол.,сонорн.,язик.,твердий..

з увагою до вас. петрусь.

-привіт, васильку. 

-привіт, маринко. 

-як у тебе справи?

-добре, а у тебе?

-також. ходімо до мене додому на чай.

-ходімо!

" красивий яр, а не сумна прірва". 

не можливо називатися культурною людиною, не знаючи своєї мови. а ось в цьому нам помічниками стануть словники. фразеологічний , наприклад, зробити нашу мову красивою та живою. завдяки фразеологізмам вона може почати виблискувати веселкою, бо наш народ над цим працював не одне століття. а в деяких ситуаціях навіть підскаже, як діяти. етимологічний пояснить чому, слова саме так, як їх   вірніше застосовувати, де вони будуть більш доречні. наприклад, витинанка - це зовсім не людина, яку витинають, виганяють, а вызерунок.   тлумачний словник розтлумачить коротко та зрозуміло значення слів. мены здається, слово "видолати" буде доречнішим у довгоочиківанній важкій справі, ніж подолати. для мене стало відкриттям, що "лава"-це не тільки місце для сидіння й маса з вулкану, а й спосіб шикування в шеренгу.

я вже не кажу про словники перекладів, без яких неможливо написати листа чи твора на чужій, чи не зовсім рідній мові. а ми ж живемо у країні де своя мова для багатьох ще залишається малознайомою.

словник епітетів розкаже про все, конкретизувавши його на всі боки. наприклад,   бажання буває безтямне, полум"яне, шалене, щемливе й так декілька десятків епітетів.

всих словників в одному маленькому творі не опишеш. але те що вони край потрібні любій розумній та освідченній людині, думаю, зміг довести.