Твір на тему " музика осіннього дощу " .

осінь – гарна пора та ностальгічна пора…пора світлого смутку, різнокольорового листя та дощу. я вважаю, що дощ – це просто неймовірна погода.можна комфортно влаштуватися на підвіконні, дивитися на сповзаючі по склу краплини і просто мріяти з чашкою запашного чаю.а можна вдягнутися, взяти парасольку та піти на прогулянку з друзями. сміятися та хлюпати по лужах.адже ми самі створюємо настрій, тому саме ми можемо створити «свій» дощ…

на мій погляд, батько й ненька – це найголовніші люди у нашому житті. вони дали нам життя. вони нам стати тією людиною, якою ми є. я вважаю, що той, хто не шанує своїх батька і неньку, не шанує інших, не буде гарною та вихованою людиною. наші батьки – це те, що повинно бути у нашому серці завжди, де б ми не були. я хочу сказати, що ми повинні їх поважати й шанувати тільки за те, що вони зробили для нас. адже батьки не можуть бути поганими та не піклуватися про майбутнє своєї дитини. батьки нам створювати свою думку, мріяти про майбутнє і робити мрії здійсненними. батьки – наче порт для корабля. вони зможуть порадити, , врятувати, а потім відправити до нових випробувань, до нових мрій, до нових успіхів, до майбутнього…

життя - це мандрівка. ідеш у своїм житті крок за кроком. і якщо кожен твій крок є добрим, кожен - цікавим, то таким буде і все твоє життя. не дозволяй собі ухилятися від життя. не споглядай його з-за плечей інших людей. завше дивись йому прямо ввічі не марнуй почуттів, інтуїції , прагнень, розчулень, думок, зустрічей - не марнуй нічого. котрогось дня ти усвідомиш яким великим і непроминальним було все, геть усе у твоєму житті. кожного дня відкривай щось у собі та інших. кожного дня виявляй красу, якою по вінця сповнений наш світ. не дозволяй переконати себе, що якраз все навпаки. приглядайся до квітів. спостерігай за птахами. прислухайся до вітру. куштуй страви і належно їх оцінюй. усім ділися з ближнім. найбільша пошана, яку можна виявити людині, це запропонувати їй: "подивись-но, як сонце заходить! "