Твір на тему " музика осіннього дощу " .

осінь – гарна пора та ностальгічна пора…пора світлого смутку, різнокольорового листя та дощу. я вважаю, що дощ – це просто неймовірна погода.можна комфортно влаштуватися на підвіконні, дивитися на сповзаючі по склу краплини і просто мріяти з чашкою запашного чаю.а можна вдягнутися, взяти парасольку та піти на прогулянку з друзями. сміятися та хлюпати по лужах.адже ми самі створюємо настрій, тому саме ми можемо створити «свій» дощ…

вона захоплює нас, бере в полон своєю чарівністю. слухаючи її, ми завмираємо від щастя і насолоди.треба мати особливу душу, щоб любити музику. чути мелодію навіть у співі вітру, шурхотінні листочків на деревах, у звуках морських хвиль, у весняних щебетаннях птаства чи в різнобарвному розмаїтті квітучих луків.недаремно ж у фольклорних творах музиці приділено стільки уваги. ще з дитинства ми пам'ятаємо, як у казках за тоненької сопілки люди перемагали злих ворогів, і гоїли рани, і прекрасних королівен у себе закохували.а який величезний вплив справляє на душу симфонічна музика! це не модна пісенька, що завтра ж вилетить з голови. вона здатна подарувати ні з чим незрівнянне хвилювання, ні на що не схожу радість. неповторне поєднання звуків зачаровує, може передавати різні настрої, пробуджувати гнів і гордість, сум та радість.ніщо так сильно не впливає на душу людини, як чудова музика. тому вона є вічним, невичерпним джерелом для кожного з нас. 

смійец: а, вокзал, казка, розумний, шч"ирий, послан": а, джерело