Твір на тему " музика осіннього дощу " .

осінь – гарна пора та ностальгічна пора…пора світлого смутку, різнокольорового листя та дощу. я вважаю, що дощ – це просто неймовірна погода.можна комфортно влаштуватися на підвіконні, дивитися на сповзаючі по склу краплини і просто мріяти з чашкою запашного чаю.а можна вдягнутися, взяти парасольку та піти на прогулянку з друзями. сміятися та хлюпати по лужах.адже ми самі створюємо настрій, тому саме ми можемо створити «свій» дощ…

лагідним словом нікого не образиш, можна приклад з іншого прислів'я: слово не горобець, вилетить, не піймаеш. навіть коли робиш зауваження, треба казати це лагідним словом, а гострим, звісно ж заробиш собі тільки ворогів, бо в цьому виказується лише неповага до співрозмовника. згадаймо ж, як нам робить зауваження мати? лагідно, спокійно. звісно ж це приємно чути, а гострі слова нас ображають, нам це не приємно і ми починаємо казати у відповідь теж саме. виходить, що ми становимося ворогом тій людині, яка нас образила, а дружимо та спілкуємося з тією, яка лагідно звернулася до нас.

батько й мати – найрідніші і найближчі кожному з нас. вони мають спільну назву — батьки. від них ми одержуємо життя. вони вчать нас людських правил, в наші вуста добрі слова. на мою думку, треба поважати своїх батька й неньку, тому, що вони нам дали це життя, вони у нас єдині і більше таких немає на землі. адже вони нам свої знання і уміння, і прагнуть, щоб з іхньої дитини виросла людина з великої літери. моя мати мені каже: «як зараз ти ставишся до своїх батьків, так само твої діти будуть ставитися до тебе». тому, якщо ми будемо поважати своїх батьків, то життя в нас буде краще, як кажуть добро повертається добром.