Нужна Письменные задания можно не делать.

Вийшли  ⇒ви - префікс, йш - корінь притомилися  ⇒  при - префікс, том - корінь захотілося  ⇒  за - префікс, хот - корінь розгрібати  ⇒  роз - префікс, гріб - корінь напилися  ⇒  на - префікс, пи - корінь відпочили  ⇒  від - префікс, почи - корінь

чи потрібно читати книжки?

читання – це одна з радостей життя. ця радість полягає у тому, що читаючи книгу, переживаєш усі події разом з її героями, немов переносишся у інший світ, стаєш свідком цікавих та захоплюючих подій, ситуацій, до яких портапляють герої, уявляєш їх , яке може дуже сильно відрізнятися від нашого… 

 

окрім того, читання розвиває нас. завдяки книзі ми стаємо мудрішими, набуваємо життєвий досвід. а освітні книжки є для нас джерелом знань у всіх галузях життя. 

 

для мене читання - одне з улюблених захоплень дитинства. ще маленькою я дуже любила слухати, як бабуся або мама читали мені казки, а потім моя уява малювала образи головних героїв у моїх снах та мріях. 

 

у епоху нових відкриттів, коли технологічний прогрес дійшов до вищої точки і існує багато екранізацій відомих літературних творів, книга все одно залишається чимось дивовижним. і фільми не можеть нам її замінити, а, можливо, лише доповнити. 

 

отже, читати книги треба не лише тому, що вони збагачують наші знання, а й тому що книга - це наша духовність.

                                                                            дружба.

 

    біля нашого будинку росте горобина.давно вона росте. я  навіть не пам"ятаю коли її там  ще не було. стара вона та розлога.до неї часто прилітають птахи.щось щебечуть , розказують їй

    сьогодні мені приснився сон. стою я біля горобини і чую, як птахи розмовляють зі стареньким  деревом.

- люба горобино, як ми вдячні тобі, що минулої осені, ти приберегла для нас ягідки і цілу зиму ми мали чим ласувати.

-так , так -защебетали інші пташеки і стали весело стрибати по її старих гілках.

-та ,що там я,- відповіла горобина.-якби не ви, весною гусінь поїла б мої листочки, цвіт би осипався і не було б ягідок. так я би й стояла сумна та одинока.

- та ми ж друзі! і тепер будемо завжди   один -одному! - весело зачиркали пташеки і полетіли далі.

  прокинулась я, виглянула в вікно і знову побачила на горобині пташок.а вони і справді друзі!

                                                            якби птахи і звірі вміли говорити

якби птахи і звірі могли розмовляти люди могли б дізнатися багато цікавого: як вони живуть, як вони почуваються.ми могли би найти спільну мову і вони моголи  нам. лісні мешканці змогли б нам коли ми збираемо у лісі гриби та ягоди. вони моголи б нам уникати небезпечних шляхів і отруйних рослин.