гончарі.спочатку не було ніяких слів,бо світ мовчав і поглядав здалекана те, як головний із гончарівліпив якусь планету замість глека.(в такій роботі вічність наче мить).стомився він, приліг перепочити,а час, тим часом, знай собі летить,летить і не збивається з орбіти.а недоліплена планета вже живесвоїм життям хаосним і сумлінним,щодня видумуючи щось новетаке ж хаосне, суєтне й невпинне.але не сплять гончарики маліі крутять круги босими ногами,неначе вісь прадавньої землі,щоб не спинилась десь поміж світами.і ліплять глеки, кринки, тарілки-нехитрий скарб селянського достатку,і наших душ розбитих черепки в купку, нам усім на згадку.
Ответ дал: Гость
чудова пора осінь.небо ніби зв"язане з мокрою землею сірими ниточками дощу ,а на вікні крапельки, неначе сльозинки.небо чомусь плаче , а може не плаче. а напуває стомлену землю.на кожній тоненькій гілочці нанизані кришталеві прозорі намистинки дощу. яка краса! а вмиті дерева стоять чистенькі ,як після купелі.вони приготувались до зими.
Популярные вопросы