Твір на тему як я прибираю свою кімнату​

    люди зробили дуже ьагато поганого природі.всьому світу треба просити пробачення у природи за те що вони будують заводи, фабрики, машини, викопують і ріжуть дерева, з а те що винищують її потроху. народжуються діти які дуже хворі, або шкіра в них як крильця у бабочок, чи алергія на все пібряд.отже, людині треба вибачитись за все те що вона робить поганого природі!

не знаю чому, але я маю велику любов до книг.в тому числi це й словники.поринаючи в них з головою, я  бачу  перед собою   новi гранi ношоi барвистоi мови ,розумiю ,що я ще так мало знаю i скiльки я можу для себе вiдкрити.

з  кожноi сторiнки словника  я дiзнаюсь ,напевне, бiльше ,нiж в невеликого художнього твору в кiлька десяткiв сторiнок.але як же iх багато i як же хочеться осягнути всi.тож не бiйся заглядати в словник та поповнювати свiй лексичний запас ,всього лиш тримаючи в руках маленьку книжечку,що знаэ i готова подiлитись знаннями з тобою!

дзвоник - це трвяниста рослина з великими блакитними квітами.цвітуть дзвоники в червні і липні. розкішним травянистим килимом усміхається земля. синіють у ньому ніжні келишки лісорих дзвіночків у кожній квіточці маленький молоточок. пвіяв легенький літній вітерець. торкнувся молоточок до пелюстки, і полинув ніжний дзвін.