Море... Море побачу. Почую волю, відчую силу ще не Знану. Незнану, незвичайну.
Ось і Одеса. Йду на море з товаришем. Мол, мур. Не вид-
Но моря. А чуємо, як воно шумить. Робітники залізо б'ють.
Повертаємо у ворота. На човнах рибу ловлять. Свистять ім
двома пучками — великий байдак спускають (П. Тичина).
А. Користуючись таблицею, визначте види односкладних ре-
чень. Якого виду односкладних речень немає в тексті?
Б. Чому у виділеному реченні немає ні підмета, ні присудка
Чи є воно повним?​

я вважаю, що коли збрехав один раз, то ти думаєш "а, ніхто не взнає, зроблю ще".і так людина все більше і більше бреше, поки її не викриють.потім вона буде каятись, але зробленого вже не повернеш.і потім ту людину будуть дуже зневажати.

не кажіть неправди, бо дійсно "маленька неправда тягне за собою велику брехню"!

любов до рідної мови, любов до рідної батьківщини — невіддільні поняття. вони споконвіку живуть у людських серцях і притаманні тим, хто шанує історію й культуру власного народу. дійсно, не було жодного видатного письменника, який би не висловив любові до рідної мови, а також своєї тривоги за її долю. дійсно, не було жодного поета, який би не покладав на рідну мову найсвітліших надій. так склалося тому, що кожен митець бачив долю свого народу в майбутньому невідривною від долі української мови.

4.кожній людині   мила своя сторона. на рідній землі людина почувається господарем. тут вона наполегливо трудиться, отримує задоволення від життя. на чужині людина завжди почувається незатишно, залишається чужою, сумує за своєю домівкою. там вона ніколи не почуватиметься вільною та щасливою. їй не вистачає тепла рідного дому, друзів. лише рідна земля дарує кожному з нас впевненість у собі.   любіть свій рідний край,свою землю!

5.коли  в тебе багато справжніх друзів, вони   зможуть тобі у важку життєву  хвилину. дружба -це велика цінність.  виключити з життя дружбу все одно, що позбавити світ сонячного світла. друзі -це наше щастя. а щастя - це коли тебе розуміють і підтримують . щоб мати вірного друга, треба самому бути вірним другом

працьовита людина завжди здатна дати собі раду, знаходити вихід із скрутних ситуацій, на відміну від людини лінивої, до праці незвичної. вона не плаче, не нарікає на когось і на щось, вона постійно шукає застосування своїм силам та рукам і знаходить його. праця — головне джерело щастя людини.