Спишіть, розставляючи пропущені розділові знаки. Накресліть схеми речень, визначте вид підрядних частин.
1. Прийде час коли наука випередить фантазію (Жуль Верн). 2.
Скажи що-небудь щоб я тебе побачив (Сократ). 3. Будь-яка праця
стає творчістю якщо ти вкладаєш у неї душу (В. Сухомлинський). 4.
Поганий той школяр який учителя не переважить (Леся Українка).
5. Людина яка не вміє мовчати не вміє й говорити (І. Вільде). 6.
Мова вмирає коли наступне покоління втрачає розуміння значення
слів (В. Голобородько).

у лісі під деревом улітку я бачила мурашник.зверху він був укритий хвоєю і всіяний мільйонами ходів.мурахи снували по ньому безперервно.одні тягли до мурашника палички й личинки,інші вибігали з нього у якихось невідкладних справах.тут набігли хмари,і мурашки швидко сховались у мурашник,закрили більшість ходів.вони вміють передчувати погоду.

нещасна,неправдива людина,що добровильно й легко зрикаеться ридной мови.щаслива,праведна людина,що в радости и гори будуе слово своей земли.цуратися мову ,звичай ридного краю,його людей-означае скаличити свою душу,зрадити самого себе.а людина що втратла себе-уже не людина.вона не може ани плидно працювати,ани повноцинно розвиватися.така людина,немов уражена смертельною заразною хворобою,-уси вид ней намагаються знаходитись подали вид ней,бо разом з нею бути неприемно.нещасни,прокляти батько й мати.що народжують перевертнив.видцуратися ридной мови означало позбутися закодованих у ний добра.правди.чести,щирости.зрикшись цих якостей,людина втратила б не лише кровни звьязки з народом але й власний моральний коринь.

колихає жита вітерець над дніпром, вдалину лине пісня дзвінка. всім селом на вигін вийшли - старі тут, і малі. безперевним сухим струменем тече пшениця, росте серед току любий серцю хлібороба чудовий червоний воріх. червоний дощ порішив у шибки.