прилагательное, имя прилагательное ◆ Прикметник — самостійна частина мови, що виражає ознаку предмета. — Прилагательное — самостоятельная часть речи, выражающая признак предмета. Як і в російській мові, в українській прикметники поділяються на якісні, відносні та присвійні.
Прикме́тник — самостійна частина мови, що виражає ознаку предмета, граматично виявлену в категоріях роду, числа і відмінка та відповідає на питання який? Прикметники можуть субстантивуватися, тобто вживатися у значенні іменників, у цьому разі їх називають субстантивованими.
Спасибо
Ответ дал: Гость
людина часто судять за зовнішнім виглядом, навіть не переконавшись, яка вона. наш внутрішній світ може відрізнятися від нашої зовнішності. всередині людина може бути дуже гарною, мати бурхливу фантазію, а на вигляд - страшненька і скромна.
це типова проблема людства, сприймати все на вигляд. я можу за прикрад цукерку із начинкою. по вигляду вона може бути якогось синього чи сірого кольору, але коли ми спробуємо її на смак, то відчуємо її справжню. так і людина, вона не хоче "спробувати" ближнього свого, тим відштовхуючи його.
Ответ дал: Гость
каждий из нас имеет друзей. у каждого они разные. у кого-то ответственные у других плохие. как говорят с кем поведешся того и наберешся
Популярные вопросы