прилагательное, имя прилагательное ◆ Прикметник — самостійна частина мови, що виражає ознаку предмета. — Прилагательное — самостоятельная часть речи, выражающая признак предмета. Як і в російській мові, в українській прикметники поділяються на якісні, відносні та присвійні.
Прикме́тник — самостійна частина мови, що виражає ознаку предмета, граматично виявлену в категоріях роду, числа і відмінка та відповідає на питання який? Прикметники можуть субстантивуватися, тобто вживатися у значенні іменників, у цьому разі їх називають субстантивованими.
Спасибо
Ответ дал: Гость
я народилась у цей світ, щоб нести любов людям. коли я виберу собі професію, то вона буде дуже потрібна іншим. я все життя нужденим та слабким. можливо, стану лікарем і буду рятувати життя хворим. можливо, стану письменником і стану закликати до милосердя. я ще не знаю ким стану, але обов"язково принесу світу багато користі. бо для чого ще мені б бог давав життя.
а поки я вчуся пробачати ображаючим мене, батькам та оточуючим, захищати слабких, піклуватися про безхатніх тварин. коли стану дорослою, то зможу це робити більш мудро та наполегливо. я прийшла в цей світ, щоб зробити його кращім.
Ответ дал: Гость
прошу вашого дозволу на прийняття до роботи
прошу надати мені житло в гуртожитку
прошу вашого дозволу на переведення на другий курс
Популярные вопросы