Поставте наголос у словах: Будемо, випадок, відгомін, бюлетень, кажу, дрова, дочка, текстовий, звичай, зручний, перепис, загадка, кілометр, кидати, курятина, колесо, камбала,
недруг, начинка, олень, адже, феномен, похибка, подруга, поки, приятель, пасти, приязнь,
перепел, позначка, разом, ненависть, розвідка, середина, столяр, фольга, хутро, центнер, царина, одноразовий​

рідна мова живе з людиною всюди і завжди, без неї, як і без сонця, повітря, води, рослин, людина не може існувати. зречення рідної мови, неповага до неї є рівноцінним до неповаги батька й матері, це веде до найбільшої кари — духовного каліцтва. людина, яка не цінує культуру та мову свого народу, не може бути повноцінним членом суспільства. мова — це душа народу. немовля з перших днів свого існування чує рідну мову від матері, а потім, підростаючи, повторює перші пестливі слова.

;

яку людину можна вважати щасливою? матеріальний достаток може зробити побут зручним та приємним. але ніякі зручності не замінять людині справжнього щастя. бо щастя — це не гроші, не коштовності, не дорога апаратура чи заморський авто_ мобіль. щасливою я б назвала людину, у якої є справжні і вірні друзі. бо вірний друг — то найдорожчий скарб. а ще у народі кажуть: все купиш, лише тата і маму не купиш. отже, людина, у якої є батьки, які в усьому підтримують її, ,— щаслива. і без повного розкриття своїх здібностей, без улюбленої праці нема щастя. отже, щаслива людина та, яку люблять і сама вона любить ближніх, яка уміє і хоче працювати.

шкільний, пришкільний

робітник, робітничий

східці, прихід

гірняк, гірський

нірка,

зірки, зірковий

я не имеюбоевых наград,горжусь отцами,помня неустанно,что ордена и шрамыпостоянноу ветерановна груди горят. горят онисквозь тысячи ночей, бередят память годы фронтовые, ранения, увечья роковые, глаза бессонницей измученных врачей.вас, нецелованныхбезусых пацанов,война рвала на клочьяи дырявила,в полях дивизиии армии оставиладосматриватьсюжеты вечных снов. я истину, конечно, не открою. земля отчизны не случайно плодородна, обильно политая кровушкой народной, тысячелетие брала в себя героев.превозмогаятрудности и боль,не соглашаясьна вторые роли,неистовым накаломобщей волив войне исполнилирешающую роль.к тем, кто погиб,библейская строка,что мертвыев веках не имут сраму,и ту войну,ту мировую драмупотомкамне забыть наверняка! я - родомиз другого поколения,послевоеннымназывается оно,но к подвигам нетленнымя давнопочтенное имеюпоклонение.причастен к ним и искренне горжусь, что славу воинскую бережно наследую, что с вами вместе радуюсь и бедую и что в наследника достойного гожусь.когда приходит май,то над рекойцветами белымидеревья полыхают.под нимистарые солдаты отдыхают-они навечноуходят на покой.безжалостно вас годы мелют в прах, но на поверку, когда совесть просит, идут неспешно те, кто в сердце носит святую память о боевых друзьях.я не имеюбоевых наград,не ,что ждет там - впереди,но ордена на грудиу ветерановпусть всегда горят!