Спільнокореневе слово до слова-щока

я прийшов до лісу рано навесні, коли ще в низинах лежав сніг. і побачив маленьку ніжну квіточку, яка невідомо як пробилась крізь шар мерзлого грунту." хто ти, люба? "-спитав я її. а вона лиш мовчала та хиталася на вітру. підказали через сон дерева : " це -пролісок. він один прокинувся у таку   холоднечу."  

  я нахилився ще нижче до незрозумілої синьої квітки. і почув : " сонечко, грій дужче, бо холодно мені. весно, я чекаю тебе. моїх брати і сестри вже простелили тобі доріжки у лісі, щоб ти не заблукала." 

виявляється. що ця маленька мужня рослинка зустрічає весну. я вклонився їй і прошепотів : "дякую, небесна квітка, що не злякалася ні зими, ні морозу! " 

від   радощів у мене з"явилися сльбози на очах. за дверима стояла тиша.   її вуста були солодкі від соку кавуна. твоїх хитрощів було достатньо для одного разу. ніколи не наступай на граблі.

украина - большая семья. нужно, чтобы все украинцы поняли, что мы одна семья. у нас красивые  язык и культура. когда мы все будем добрыми, вежливыми и жить в любви друг к другу, то у нас будет счастливая семья украинцев. тогда у нас будет крепкое государство.

поширте частини безполучникового речення так,щоб між ними треба було поставити крапку с комою. 1.хмара небо криє,сонечко не блисне,вітер вовком виє,дощ потоком висне.2.відцвіли голубі матіоли,згасло літо на жовтих полях. 3.реве та стогне дніпр широкий,сердитий вітер завива.4.листя слухає вітру зітхання і згортає свої прапори,на покірну красу умивання сонце дивиться сумно згори. 5.у долині село лежить,понад селами туман дрижить. 6.сонце високо,косари далеко,коси дзвенять,коні пасуться.7.знову цвітуть каштани,хвиля дніпровська б'є!