7. Установіть відповідність між станом, часом і видом дієприкметника та дієприкметником у
словосполученнi

1) активний стан, минулий час доконаний вид

а) зарослий буряном,

2) пасивний стан, минулий час, доконаний вид

б) напоэна медом,

3) активний стан, теперішній час, недоконаний вид

в) очікуваний гість

4) пасивний стан, минулий час,

г) сивiюче волосся.​

це значить - око за око, зуб за зуб, що за дружби можно подолати будь-які проблеми в житті, одне-одному и не важливо який день тижня, тиждень та який час.

-привіт, катю!

-привіт, дашо!

-як твої справи?

-добре. а в тебе?

-теж чудово. уявляєш, я і мій клас їздили до криму. ми плавали в морі та ходили в похід на гору аю-даг. було весело. ми всі добре відпочили!

-як цікаво! а я зі своїм класом їздили до ігроленду. також грали в боулінг і каталися на ковзанах.

- нічого собі! тобі не було важко кататися на ковзанах?

-ні, я вмію кататися на них.

-а як ти кидала м"яча? він важкий?

-дивлячись для кого. я легко навчилася збивати кеглі.

- як це ти робила?

-потрібно цілитися по центру і кинути м"яча як найсильніше. але потрібно дотримуватися правил.

-давай ми поїдемо туди в неділю разом. збираємося біля зупинки о 11 годині дня. добре?

-добре. до зустрічі! бувай!

-бувай!  

із діалекту закарпатських лірників:

святково вдягнений терпелюк (парубок) йшов по вулиці.

тарандій (горобець) завзято дзьобав горіх.

на вікні красувалася чарівної краси бабувка (лялька).

хлопець уважно   гадкував (пильнував) за тим, що відбувалося надворі.

інколи до них заходив боярин.   моя прабабуся розповідала мені про те, як вона з матір'ю на панщину ходила. його дружина була непереможньою. дуже давно гаківниця була зброєю   запоріжських козаків.

ось так я написав на таку собі ліричну тематику:

дивно тьохкала душа.

серце билось не згаса.

повен жарого стремління,

ладен знову я  до забутого вміння.

зародилося щось духмяне у мені.

таке щось гаряче і незбагненне,

немов думки нині весняні.

це чисте свято у мені одному,

вітерцем повіяло по полі чепурному,

по цій сонячній галяві,

там, де моя вірна, у небесній синеві,

неначе калинова святая стояла.

віночки  святкові начиняла.

дрібен зелен у її руках,

переплітався у кольорових стрічечках.

в'яже, моя

богом мені даная.