спишіть, знімаючи риску в словах. з виділеними словами складіть речення. автопоїзд/вуглевоз, вантажо/обіг, гео/ботаніка, відео/грама, горо/утворення, замок/блискавка, зиґзаґ/машина, лікар/ортопед, земле/трус.

я цілком згоджуюсь з думкою,що загубленним є той час,який ми не використовуємо для навчання.на мою думку,для того, щоб чогось досягти в житті,потрібно вчитися.знання відкривають перед людиною великі можливості, сили протистояти негативним факторам,які оточують її.і навіть для того,щоб передати досвід наступним поколінням, треба самому мати міцні знання.

                          найбільшим дефіцитом для більшості з нас є саме час.тому ми повинні раціонально його використовувати,щоб не загубити жодноі скундочки,яка б могла знадобитися для набуття певного досвіду.

важко знайти більш відповідальну і важливу професію, ніж вчитель.

вчителя ніби й не збирають літаки та автомобілі, не оперують у лікарнях, але від їх праці залежить також ким стануть їхні вихованці. чи зможуть вони їм привити милосердя та вірність чи навчать зраді та егоізму. вчитель, особливо перший, як мати. він- авторитет і вихователь.

  вчителя навчають нас читати, писати, думати. де знаходиться північна америка? як проходить струм по проводах? що робити у разі небезпеки?

  цьому та багато чому ще навчає нас вчитель. це дуже важлива професія. 

так, я люблю читати книжки. чому? для мене книжка - ще джерело інформації. читання приносить мені задоволення. я вважаю, що не буває не цікавих книжок, просто не завжди читач готовий до отримання тієї інформації, яка міститься в тій чи іншій книжці.  що до мене, я люблю читати книжки про велику вітчизняну війну, але разом з тим, мені подобаються твори миколи трублаїні і олександра пушкіна. читаючи книжку, я занурююсь у  вирій подій, переживаю, , знаходжу та кохаю разом з головним героєм. інколи, після того, як книжка прочитана, я намагаюсь побудувати свою сюжетну лінію. я замислююся над вчинками героїв і думаю, як би я вчинив на їх місці.

в обох словополученнях майбутній час