Твір есе „наголос - душа слова"

сьогодні ми ще школярі, але вже усвідомлюємо,що наше найголовніше завдання-учитися.нам потрібні міцні знання, щоб завдяки їм отримувати і моральне, і матерільне задоволення від життя.але навчанна-це ще й самоосвіта, самовдосконалення."мудрим ніхто не вродився, а навчився",-говорить народне прислівья.

з часом удосконалюємося, набуваємо певного досвіду, життєвої мудрості.тому для того. щоб досягти чогось у житті, потрібно вчитися.

погода перед грозой, необычайно прекрасна. небо с одной стороны затянуто темно-серыми тучами, а с другой кажетчя небо голубое, но постепенно, примерно за пол часа, небо затягивается полностью, и кажется, вот-вот как пойдет гроза. перед грозой может греметь гром, сверкать молния. а в груди, такое ощущение, вренами страха, временами радости, дует холодный развеевающий волосы ветер. где-то вдалеке, видны просветы солнца. вскоре пойдет дождь, точнее ливень, а верней

не потрiбно до них кричати! поводитися чемно.

батьки -це найближчі люди які можуть тільки існувати для нас у цілому світі.вони подарували нам життя піклуються про нас оберігають.ніхто не може нам замінити їх.часто ми не цінуємо наших батьків їхню турботу думаємо що це їхні обовязки піклуватися про нас.але є багато дітей які ніколи не знали своїх батьків які їх покинули або померли і вони віддали б усе щоб їх побачити.а уявіть собі що ваші батьки зникли їх просто немає.що ви тоді відчуватимете.ось бачите вони є для вас найціннішим у світі.отож кожного разу коли ображаєтеся на них подумайте щоб сталося якби їх небуло.