Складіть словотвірний ланцюжок від слів: Квітка, цвіт, дорога.

однорідні члени  речення вір сьогодні і завтра вае буде добре    виражено

г) прислівником (сьогодні,  завтра).

кожній людині   мила своя сторона. на рідній землі людина почувається господарем. тут вона наполегливо трудиться, отримує задоволення від життя. на чужині людина завжди почувається незатишно, залишається чужою, сумує за своєю домівкою. там вона ніколи не почуватиметься вільною та щасливою. їй не вистачає тепла рідного дому, друзів. лише рідна земля дарує кожному з нас впевненість у собі.   любіть свій рідний край,свою землю! тому і кажуть в народі: «на чужому полі не матимеш волі».

я дуже люблю наш кабінет біології, який не схожий на інші навчальні кабінети в школі. у ньому люблять займатися багато хлопців, тому що там дуже цікаво. розташований кабінет на четвертому поверсі. перед ним - наче невеликий казковий ліс. на деревах сидять птахи, білки. вовк, вишкіривши зуби, дивиться прямо тобі в очі. ніяк не звикнеш до того, що це опудало, - такий він страшний. проходжу далі і опиняюся в самому кабінеті. стоять, як і в інших кабінетах, столи, стільці, на стіні - велика коричнева дошка. але як незвично і приємно бачити поруч з ними безліч квітів, рослин і акваріумів з рибками! квіти стоять скрізь; на підвіконнях, на поличках, на підлозі, на шафах. акваріуми підводними замками, навколо яких тихо колишуться водорості. є у нашому кабінеті і лаборантська. у ній зберігаються макети, мікроскопи, наочні посібники. за столиком можна подивитися журнали, газети. дуже цікаво ближче роздивитися заспіртованпих тварин, опудала птахів, розглянути колекції, гербарії, поговорити про це з учителькою біології. вона так захоплююче проводить уроки в своєму кабінеті! з нього не хочеться йти, виникає бажання краще вчитися і побільше довідатися про тварин, птахів, комах та рослини.

усі свійські тварини походять від диких предків. найраніше, у середині кам'яного віку був собака; предками його були вовк і, можливо, шакал. наприкінці кам'яного віку були і свині, вівці, кози, велика рогата худоба, згодом — коні. свині походять від диких європейських і азійських кабанів, вівці — від диких європейських овець, кози — від гвинторогого козла, велика рогата худоба — від тура, коні — від тарпана і коня пржевальського. з глибокої давнини людина вела безперервний добір свійських тварин, залишаючи на розплід як плідників ті особини, в яких та чи інша спадкова ознака була найпомітнішою і найбільше задовольняла вимогам (економічним, естетичним тощо). усі інші особини не допускалися до розмноження і використовувалися для задоволення господарських потреб (на м'ясо, як робоча худоба тощо). спочатку цей добір був несвідомим (для задоволення потреб, без мети поліпшення чи виведення), а далі поступово почав набувати характеру примітивного методичного добору.