"Чому в нашому житті обов'язків значно більше, аніж прав". Можно и на украинском и русском языках​

які речі українці прикрашають вишивкою

з давніх-давен український народ використову-вав вишивку. вішивка існує не тільки як прикраса, а ще є і оберегом.кожен регіон україни має свої особ-ливі орнаменти вишивки. вишивають майже всі речі побуту: рушники, одяг, постільну білизну, килими. а які красиві вишиті ікони.

давайте пам'ятати про звичаї нашого народу і продовжувати їх!

зустрічати - зустріч.

копати - копач.

доповідати - доповідач.

приймати - приймач.

шукати - шукач.

`ящик [й `а ш ч и к ] , 4б.,6зв., 2скл.

ідкритий,нагол.

2скл., - закр.,ненагол.

я [й, а ]

[й] - приг.,дзв.,м"як.

[а] - гол.,нагол.

щ [ш,ч]

[ш] - приг.,твер.,глух.,шипл.

[ч] - приг., тв.,глух.,шипл.

и[и] - гол.,ненагол.

к[к] - приг.,тв.,глух.

щ`астя [ш ч `а с т`  a ] - 5б.,6зв., 2скл.

1скл., - відкр.,нагол.

2скл., - відкр., ненагол.

щ[ш],[ч]

[ш] - приг.,тв.,глух.,шипл.

[ч] - приг.,тв.,глух.,шипл.

а[a] - гол.,нагол.

с[с] - приг.,тв.,глух.,шипл.

т[т`] - приг.,м"як.

я [a] - гол.,ненагол.

давня весна                                                                         леся українка

була весна весела, щедра, мила,

промінням грала, сипала квітки,

вона летіла хутко, мов стокрила,

за нею вслід співучії пташки!

все ожило, усе загомоніло –

зелений шум, веселая луна!

співало все, сміялось і бриніло,

а я лежала хвора й самотна.

я думала: «весна для всіх настала,

дарунки всім несе вона, ясна,

для мене тільки дару не ,

мене забула радісна весна».

ні, не забула! у вікно до мене

заглянули від яблуні гілки,

замиготіло листячко зелене,

посипались білесенькі квітки.

прилинув вітер, і в тісній хатині

він про весняну волю заспівав,

а з ним прилинули пісні пташині,

і любий гай свій відгук з ним прислав.

моя душа ніколи не забуде

того дарунку, що весна дала;

весни такої не було й не буде,

як та була, що за вікном цвіла.