Подані іменники поставте в родовому відмінку однини. Кобзар, параметр, лектор, метр, кредитор, орендатор, проректор, акумулятор,
автор, доктор, пастор, інвентар, аптекар, архітектор, вугляр, вихор, репортер,
тренажер, табір, звір, бунтар, лідер, скляр, екземпляр, зір, формуляр,
товариш, ківш, виграш, смерч, плащ, марш, плач.

лагідним словом нікого не образиш, можна приклад з іншого прислів'я: слово не горобець, вилетить, не піймаеш. навіть коли робиш зауваження, треба казати це лагідним словом, а гострим, звісно ж заробиш собі тільки ворогів, бо в цьому виказується лише неповага до співрозмовника. згадаймо ж, як нам робить зауваження мати? лагідно, спокійно. звісно ж це приємно чути, а гострі слова нас ображають, нам це не приємно і ми починаємо казати у відповідь теж саме. виходить, що ми становимося ворогом тій людині, яка нас образила, а дружимо та спілкуємося з тією, яка лагідно звернулася до нас.

особиста гігієна річ делікатна. а чистити зуби це одне із щоденних завдань кожної людини . бо саме від твоїх зубів іноді може залежати перше враження про тебе.також від стану зубів залежить стан всього організму, люди які не за зубами придбають собі кишково-шлункові хвороби та серцево-судинні захворювання.

я щодня за своєю ротовою порожниною. а саме чищу зуби і полощу рота. я вважаю  це потрібним задля того щоб не було карієсу. декотрі вважають що чистити зуби треба 3-чі на день , а декотрі 2-чі. я відношуся до тих людей які чистять зуби 2-чі,а після їжі полощу, але це  відбувається незавжди , бо коли ти у школі погодьтеся не зручно бігти додому і чистити зуби! запам'ятайте про те що наше здоров'я залежить тільки від нас ,  і крім нас про нього більше ніхто не подбає. отже можна зробити висновок що доглядати за ротовою порожниною є не менш важливим ніж пити або приймати їжу.

дві кумасі розбили глек.

гриць ходив по базару витрішки купував.

доля карає тих, у кого очі завидющі, а руки загребущі.

як я зустрів свого друга?

мої матуся та тато казали часто про своїх друзів: "ми з ними пуд солі з'їли". я розумів, що цей вираз говорить про те, що мої батьки разом зі своїми друзями були у різних складних ситуаціях і залишилися після цього в гарних стосунках. мені здавалося, що друзями можна бути і без "поїдання солі".

але одного разу я зрозумів, чому мої батьки називали таких друзів справжніми.

діло було так. був самий звичайний день, котрий ничим не відрізнявся від інших днів, коли ти з ранку прокидаєшься та йдешь до школи, вчишься, додому та знов такий собі звичайний день. так було і цього разу. коли закінчилися уроки, мені мій приятель сергій запропонував разом йти додому. ми часто так робили, коли уроки у нас закінчувалися в один час.  для мене це було зручно, тому що по дорозі було  весело, ми йшли, розмовляли, сміялися. але цього разу, ледь ми відійшли від школи, нас зупинили декілька хлопців та  почали затівати сварку, але, мабуть, не подобався із нас двох цим хлопцям лише я, і вони запропонували моєму другові йти своєю дорогою, лишивши мене з ними. сергій нікуди не пішов, став поруч зі мною і сказав, що він не кидає своїх друзів у біді. нам тоді не довелося дратися, тому що хлопців розігнав сусід, котрий проходив поруч. але в той час, коли сергій мене не залишив самого, а став поруч, я зрозумів, що зустрів  справжнього друга, з котрим ми вже з'їли малесенький  горшик солі. тепер я розумію батьків, коли вони на моє смішне  питання, як вони зрозуміли, що поруч з ними ті, з ким треба їсти соль, відповідали, що  мені душа сама підкаже, коли я зустріну справжнього друга. от моя душа тоді з п'яток і підказала мені про сергі