Тема есе:грубість це духовна слабкість чи демострація сили"

тільки праця є людині жити, харчуватися. будеш сидіти склавши руки, нічого не вийде.

щоб щось мати, потрібно старанно працювати. ти ходиш до школи і здобуваєш там знання, які згодом використаєш   на практиці. за свою роботу отримуєш винагороду. або коли єш мамі і вона за це дає тобі цукерку.

якби люди не працювали ми б так і нічого не досягли у світі.тому тільки працьовита людина гідна життя на землі,тому що праця це життя.

слон

так я бачила слона в зоопарку і в цирку.крім того ,я бачила багато фільмів зі слонами, це дуже велика тварина з великими вухами і довгим хоботом . завдяки хоботу їжа потрапляє йому прямо в рот я думаю вони дуже розумні. а ще я знаю ,що слон це найбільше травоїдна тварина. вони живуть . вожаком зазвичай є стара слониха

юля и вика гуляли по парку.

котёнок был белый и пушистый.

журнал интересный и красочный.

на моё день рождение мы ели вкусный торт и мороженое.

мальчики на уроке физкультуры играют в футбол и нормативы.

я люблю играть и веселиться с моей старшей сестрой.

и чтение - два моих любимый предмета в школе.

я хочу изучать и французский языки.

маша старается писать красивым и аккуратным подчерком.

на уроке мы проходили сложение и вычитание.

її автор – невтомний шукач істини і правди микола пономаренко. він вважає, що щастя – це найважливіше для кожної людини, немає нічого більш бажаного в житті людини, ніж щастя.  «ради персонального щастя робиться все на світі»,  – пише автор. він вважає, що щастя найбільш можливе в етнічному середовищі. хто, як не він, має право це стверджувати – адже 33 роки він живе в сша, країні, в якій «плавляться» національності та їхні культури.  «сша – це країна з ідеологією «перемішування» рас і народів аж до їх повної асиміляції»,  – пише микола пономаренко. і живучи в цій країні, він побачив не тільки важливість протилежного шляху – збереження роду, але і реальність природних процесів, які противляться такій ідеології. його діти і онуки асимілювалися в американському середовищі, він залишився єдиним повнокровним українцем в родині – «останнім із могікан».  окрім щастя, окремі глави в книжці присвячені питанню творчості та творчого класу. автор виклав погляди на щастя таких видатних філософів, як епікур, аристотель, гегель, ніцше, сковорода. йдеться й про батьків американської цивілізації – за останні два століття не було більш успішного зусилля в соціальній сфері розвитку людства, ніж створення сша, вважає микола пономаренко.  «америка була створена розумовим пошуком і впровадженням глибоких філософських знань в життя», – пише він.  кожний розділ книжки автор називає борозною – бо ж його гасло звучить так:   «будем орати ниву буття, назва якій – життя! »  отже на борозні «що таке нація» можемо прочитати про ізацію етнічних формувань і про українські етномережі – вкрай важливі на сьогодні питання. до речі, микола пономаренко придумав й сам термін «етномережа» 6 років тому. на борозні «держава великої орії» читаємо про те, як світ стає єдиним економічно і розділеним національно, про національні держави у світі, про карту поляка і подвійне громадянство, а також про ість держави великого орія.  на борозні «розум і свідомість. духовність і віра» автор, зокрема, зупиняється на духовній історії україни. розуміючи, що нашому народу потрібна духовна єдність, він шукає відповіді на питання: якими були наші пращури, що вони робили, як себе поводили.  «україна є однією з небагатьох країн світу, які можуть відправлятися в прадавнє аж до самих витоків існування людства»  – пише микола пономаренко. він пише про розум і свідомість, про духовність і віру. він пише про своє розуміння того, чому навчав христос:   «вчення христа було про те, як досягти вищого розумового рівня і що для цього потрібно робити. якби це вчення було зрозумілим церковникам, то ми мали б зовсім іншу церкву»,  – пише микола пономаренко. автор вважає, що реформа церкви – абсолютна необхідність! він критикує рідновірів, пише про ідоловірство і пояснює, як досягти духовної єдності.  книжка називається «оріянство». що таке оріянство читаємо у заключній восьмій борозні. в ній автор пропонує придуманий ним символ оріянства, який ми бачимо на обкладинці книжки.  отже прочитайте книжку миколи пономаренка «оріянство. українська духовна мудрість, або роздуми про щастя» і будьте щасливі! адже досягнення щастя – це моральна ціль життя людини, стверджує автор.