7) Ліси полум'яніли (одспіваний, стухаючий) вогнем (І. Драч). ній формі. Визначте їх відмінки, виділіть закінчення.
розцвіла медалями (натруджений) літа (Д. Луценко). 3) I чуйно соняшник поверне
134. Перепишіть речення, ставлячи подані в дужках дієприкметники в потріб-
1) Над (умитий) садом стоїть туман (В. Винниченко). 2) Вже мальва коло хати
пожовклий) голову на схід (М. Стельмах). 4) В полях (обвітрений) шляхи мої жагу-
А. Малишко). 5) На вітах (похилений) іній сріблиться (П. Воронько). 6) Поривні
вітри нагинають гілля тополине, шумить воно журно листям (умираючий) (А. Шиян).​

надвечір ясне небо потемнішало.зашуміли віти дерев.налетів вітер.солнце яскраво освітило будинки,а небо все темнішало.ось уже і сонче сховалось за важкими хмарами.спалахнула блискавка,десь дуже близько прокотився грім.перша важка капля впала на асфальт.вітер раптово ущух,полетів далі.а по будинках залопотіли крокидовгожданного дощу!

про море я вже комусь ві зараз про рі

я дуже люблю бувати біля річки, особливо влітку. ми часто виїжджаємо за місто на природу. там ми цілий день вілпочиваємо,граємо в м"яча,ловимо рибу,готуємо їжу і звісно плаваємо.а ще я люблю, коли вечоріє,вдивлятися в зоряне небо. здається,що ніде немає так багато зірок,як саме над річкою.

у недалекому минулому, коли наше суспільство керувалося абстрактними потребами загального характеру, а проста людина була таким собі "гвинтиком" велечезного маховика, василь симоненко однозначно заявив:

                                    на світі безліч таких, як я.

                                    та я, їй - богу, один.

з підтексту твору виразно вимальовується опоненти автора, для яких народ - сіра маса, натовп. це бюрократи, апаратники- демагоги, офіційні патріоти, що кожну мить "дбають" про свій народ, насправді обдираючи його.

ця ж думка утверджується кожним рядком прекрасного високогуманного вірша: "ти знаєш, що ти-":

                                            усмішка твоя-єдина,

                                              мука твоя-єдина,

                                            очі твої-одні.

звучить ця поезія пристрасно і переконливо. безпосередньо до нашого покоління звернена фраза: "гляди ж не проспи! ".

творчість василя симоненка в усі часи належатиме україні, бо, як писав олесь гончар, " співу свого, для думи своєї в щасливу мить народила його україна. і він-за прикладом найкращих наших поетів-синівською відданістю їй віддячив, напруженими чесним горінням душі".

краже зробити зараз ніж потім.як говорить приказка"сделал дело гуляй смело"