одного разу вырышили вилетыти у космос два космонавта. в них була своя велика ракета. хлопці вже домовились, що вилетять у космос на наступній неділі і що гроші, які вони за це отримають вони поділять на двох.
але у одного з космонавтів на слідуючий день виникла коварна ідея полетіти одному і забрати усю винагороду собі. і він вирішив летіти першим не сказавши про це другові. хлопець пішов до місця де знаходилась ракета. але маючи докори совісті ходив навколо ракети роздумуючи. але після довгої прогулянки навколо ракети космонавт стомився і присів, щоб відпочити. він трохи задрімав.
у сні він побачив, що він полетів у космос один і зустрів там страшного інопланетянина, який хотів з'їсти нежданого гостя. прокинувшись від переляку космонавт не захотів обманювати товарища. він вирішив полетіти у космос так, як було заплановано, бо як кажут гарний товариш - половина дороги.
Ответ дал: Гость
майже кожний вихідний ми проводимо в лісі, там у нашої родини є свої заповідні стежки. входячи до лісу, ми вітаємо знайомі дерева. навіть дали імена деревам, що приглянулися нам. віковий дуб-богатир має ім'я казкового царя берендея, берізку назвали снігуркою. а от ялинки-підлітки уздовж стежини до лісового озера чорне одержали ім'я подружки-зеленушки. одного разу ми працівникам місцевого лісництва збирати жолуді. їх потім відправили в інші лісництва для одержання саджанців дуба.узимку дуб берендей спить, але, коли доторкнешся рукою до його стовбура, відчуєш, що кора тепла. у її складках знаходять притулок різні комахи, а наст під дубом засипаний коричневим різьбленим листям. вітер сухе дубове листя піднімає і заносить у ялинник. воно, начебто новорічні прикраси, причаїлося у хвої ялинок подружок-зеленушок. крім дубового, у ялинкових гілках ховається й сухе листя беріз, кленів, осик. а влітку подружки-зеленушки непоказними, інший гість лісу найчастіше не зверне на них уваги. хіба можуть вони зрівнятися з величним дубом берендеєм або з красунею берізкою снігуркою! узимку все змінюється. темна зелень хвої є до себе погляд, вона ніби зігріває тебе в холоднечу. от ми й вирішили напередодні нового року прикрасити подружок-зеленушок різнобарвним серпантином. як же ми були вражені, коли, прийшовши в черговий вихідний до лісу, не побачили на звичному місці одну з подружок-зеленушок. ялинку хтось на пеньку лежала лише сумна сніжна шапка, на сусідній ялинці сиділи, настовбурчившись, горобці. здавалося, вони теж сумували разом з нами. ми, звичайно, прикрасили серпантином ялинки, що залишилися. а коли поверталися додому, купили в магазині невеличку ялинку в діжці. вона ще така маленька, що прикрашати її ми не стали. зиму вона проведе в нашій квартирі, а навесні ми віднесемо ялинку до лісу й посадимо замість зрубаного дерева. буде подружкам-зеленушкам нова сестричка
Популярные вопросы