щоранку, йдучи до школи, я милуюсь берізонькою, що росте навпроти нашого двору. з приходом весни, вона веселішає. кора вимита дощами та снігами стає на сонці яскраво-білою.ніжні зелененькі листочки пробиваються, щоб подивитись на сонечко.все тепліше стає надворі. вітер наче розчісує коси берізоньці, бавлячись її золотавими сережками.
приклавши вушко до стовбура, мені здається, що я чую рух цілющого березового соку. а птахи, що першими повернулись з теплих країв, весело оспівують ніжність та велич цих білокорих красунь.
Ответ дал: Гость
як я люблю осінній дощ! дощ восени, коли вже листя різнобарвне встелило землю… той дощ не лише підкреслює сум осені, але і чарує своїми барвами. осінній дощ змиває останні сонячні промені, приносить з собою вже прохолодний вітерець, та все-одно я люблю той дощ. як приємно, сидячи вдома, спостерігати за тим, як швидко снують люди, втікаючи від дощу, з парасольками, чи без…
Ответ дал: Гость
був суботній ранок, батьків не було в дома. з кімнати вибіг мій маленький двоюрідній братик.
-мама сказала, що ти будеш сидіти зі мною, поки вини всі на линку,-пролепетав своїм беззубим ротиком донік.
я приречено подивилась на стелю. а як же похід в кіно з подругами? донік тим часом вже встиг скиніти зі столу мою улюблену шкатулку. я щоб хоч якось його зайняти дала молому свою стару розфарбовку. трирічній дитині нова забавка і він прийнявся до роботи.донік старанно вималбовував білку зеленим кольором. його не рівні штрихи робили її схожою на монстрика .потім він взявся за кота що виходив набагато краще кот був сірий і малий дуже старався підмальовуючи штришокдо штришка.але зовсім скоро йому набридла ця забавка і малий просто замалював все
можу написать ще один твір, якщо потрі
Ответ дал: Гость
я живу у місті луцьк. це моє рідне місто.щороку він стає все гарнішим. мені дуже подобаеться місто де я живу. у луцьку багато пам"ятників, затишних парків та свіже повітря. мені дуже подобаеться місто де я живу. луцьк - це місто мого дитинства.
Популярные вопросы