Двоє подруг правильне написання

усе живе на нашiй плантi не може iснувати без води.воду завжди вважали джерелом усього живого. вона служила середоаищем, в якому в процесi еволюцii на нашiй планетi розвивалися рослини й тварини.встановився нерозривний зв,язок людини з водою , оскiлькi вода е постiйним учасником бiохiмiчних процесiв ,що вiдбуваються в живих органiзмах.вода е  визначальною для будь якоi живоi  iстоти, а значить вода- це життя!  

рідна мова живе з людиною всюди і завжди, без неї, як і без сонця, повітря, води, рослин, людина не може існувати. зречення рідної мови, неповага до неї є рівноцінним до неповаги батька й матері, це веде до найбільшої кари — духовного каліцтва. людина, яка не цінує культуру та мову свого народу, не може бути повноцінним членом суспільства. мова — це душа народу. немовля з перших днів свого існування чує рідну мову від матері, а потім, підростаючи, повторює перші пестливі слова.

я вважаю,що книга   джерело знань.читаючи її ми відкриваєм для себе багато таємниць дізнаємось щось цікаве та повчальне .протягом всього життя ми звертаємось до книги.

отже,книга не тільки дає змогу отримати знання ,ай вчить ,як на світі жить. 

добро і зло це повязані між собою речі ,вони потрібні один одному,без зла не буде і добра

кожна людина по-своєму розуміє відмінність добра від зла, сама собі обирає, що їй добре, а що погано. 

добро це кохання, щастя, знання, милосердя,а зло це загибель людини, крадіжки, обман,тощо

щастя, коли йдеш по тунелю і і попереду бачиш промінь світла – вихід, а не поїзд який міг би їхати тобі на зустріч. щастя, коли стоїш на роздоріжжі, і яку б ти не обрав дорогу, ти знаєш, що кудись дійдеш і це буде правильна дорога. щастя, коли влітку йдеш під теплим дощем без парасольки і не боїшся простудитись.добро – це щастя, а щастя – це коли ти впевнений у своїх почуттях, діях, впевнений у правильності свого вибору і своїх судженнях, щастя, коли твоє серце і душа твоя перебувають в гармонії і підказують праведний шлях. щастя – коли ти в гармонії з духом світу і з любов’ю всеосяжною.  зло – це безвідповідальність, ість, замкнутість, заздрість. зло – це корозія душі і тіла. зло – це все те, що відділяє нас від гармонії та ідеальності.

на мою думку істина завжди одна, але кожен з нас перекручує її на свій лад. для мене зло і добро виступає таким, яким я його описав, а решта – це лише засоби, які є нейтральними, тобто можуть творити добро і зло, в залежності від того в які руки попадуть. зло потрібне у цьому світі так само як і добро; вони взаємопов’язані, адже без зла не б не знали що таке добро і навпаки. добро і зло – це каїн і авель – два різні брати, у яких одні батьки – люди.