Власне висловлення людям якого темпераменту найлегше досягти успіху в житті

бароко властива декоративна пишність та мальовничість, вигадливі форми.

з беладони виготовляють ліки.

учора відбулася прем"єра циркової програми.

увели ін"єкцію хворому у вену.

побудували ательє для лагодження та виготовлення взуття.

було видно каньйон з східчастими схилами й вузьким дном.

дівчата оздоблювали одяг рюшами.

басейн побудували для плавання, купання та   спортивних змагань.

врачі робили масаж моїй мамі, щоб поліпшити кровообіг, обмін речовин у тканинах.

після вистави всі закричали бравісимо.

 

 

у нашому місті нещодавно збудували великий театр і я мрію у ньому побувати.дорослі які вже там були розповідали що у залі театру знаходиться величезна сцена з довгими пишними занавісами.сцена освітлюється ліхтарями і тоді у залі погасає світло щоб глядачі могли краще бати що відбувається на сцені.тут є багато(1000)зручних глядацьких крісел які позначені порядковими номерами.ці номери слугують для того щоб глядач міг знайти своє місце яке записане на квитку.

при вході до зали розташований кіоск у якому квитки для вистави. ось у такому театрі я мрію побувати.

Моя стара лялька. до цих пір я граюся цією іграшкою. коли я була ще маленька, моя бабуся з чорного трикотажу пошила мені ляльку-негритянку. лялька м"якенька та ніжна на дотик, тому що всередині у неї такий матеріал, яким набивають подушки. я назвала її мері. мері - невелика, сантиметрів тридцять у висоту. у неї чудові сині очі, які бабуся вправно вишила, та яскравий червоний ротик. вона привітно усміхається, і ця усмішка помітна здалеку. у мері багато суконь, є спіднички, блузки, кофтинки, джинси і навіть шорти. це все зробили ми з бабусею разом - так вона вчила мене шити. найбільше мені подобається її "весільне вбрання": сніжно-біла суконька з капелюшком, вигадливо прикрашеним різнокольоровими стрічками та бусинами.  я вже ніби виросла з того віку, коли дівчатка граються з ляльками, але полюбляю інколи сісти за швейну машинку та порадувати себе й мері обновкою.

мы писали это сочинение, долго писать, но если вы будете писаь его, обьязательно вспомните г.сковороду, его идею "сродного труда", притчу "бджола и шершень"