Указати рядок, у якому всі слова з нульовим закінченням: а) вогонь, ватра, дощ, ведмідь;
б) хліб, луг, жолудь, урок;
в) мить, кролик, доля, віз.

Вариант Б

Окончания добавляются при изменении падежа

ответ: правильный ответ б)

Объяснение:

одного разу під новорічні свята захворів дід мороз. колобок, котигорошко, лисиця і змій горинич полетіли до нього в анктартиду. лисичка зробила йому гарячий чай. снігуронька дала термометр і теплу ковдру. колобок звеселяв його казками. а котигорошко і змій горинич пішли у снигове місто, що було неподалік від домівки дідуся мороза. там вони знайшли пінгвінів-лікарів, які пішли з ними до діда мороза. лікарі обстежили його і сказали, що він одужає тільки після різдва, що буде сьомого січня. дід мороз попросив колобка завезти подарунки дітям на південь землі. котигорошко він просив роздати подарунки дітям на півнночі планети. лисицю на захід. а змія горинича на схід. всі приступили до роботи. коли всі діти отримали подарунки вони згадали про новорічні свята. і завдяки їм дід мороз одужав раніше ніж сказали лікарі. всі були дуже раді. і від того часу про снігове місто пишуть книги, а діти не забувають різдвяні свята!  

кінець!

                              моя майбутня професія

кожна людина хоче бути щасливою. однією зі складових щастя звичайно ж є робота. улюблена робота. а якщо людина отримує за улюблену роботу і пристойну винагороду то це вже велике щастя! це, звичайно, жарт, а от вибір майбутньої професії справа дуже серйозна і відповідальна. і братися за неї треба якомога раніше, бо як то кажуть: «старого собаку нових трюків не навчиш»!

батьки з дитинства ставилися до мене як до особистості. завдячуючи цьому, я ніколи не соромилась своїх уподобань, завжди залишалася сама собою, не підлаштовуючись під чужу думку. тож, мій шлях до вибору майбутньої професії був вільним. але не легким.

точні науки мене не вабили. я завжди губилася в світі цифр та розрахунків. думки про абстрактні речі стомлювали мене.

оскільки мої батьки люди аж ніяк не прагматичні: тато актор і режисер, мама хореограф і письменниця, тож і мене перемогла творча натура (хоча я не дуже вірю в те, що тут причетна спадковість). просто мені завжди хотілося зробити цей світ кращим або ж увічнити його красу на папері чи то словами, чи то фарбами.

а якщо чогось хочеш досягти треба докласти зусиль. і я наполегливо вчилася малювати, писати вірші, старанно вивчала іноземні мови (щоб мати змогу спілкуватися з будь-ким). а перебудова світу «на краще» почалася з "братам нашим меншим" собакам. і це не рік, не два, а майже все життя.

здавалося, що з вибором професії проблеми не буде. та де там! щоб отримати вищу художню освіту треба спочатку оволодіти ненависною ! а для того, щоб поповнити лави кінологів, знань з біології замало хімія стоїть на кордонах моєї мрії і не пускає до бажаного! професія перекладача? цікаво, але дещо обмежено…

тривалий час я вагалася з остаточним вибором вищого навчального закладу, де б я могла отримати всі необхідні знання, що до країни щастя. до країни, де я зможу спробувати все, бути всим, відчути справжнє задоволення і дарувати людям радість. і врешті зрозуміла, що професія «актор театру та кіно» саме той золотий ключик, що відкриє дверцята до здійснення мрії.