Редагування тексту. Переробити «тихий задушевний діалог», почутий в шкільному коридорі, літературною мовою - Прівєт, старий!
- Як діла, молодьож?
- Клас!
- Ти, батрак, пропусти маленького рєбьйоночка.
- Переб’єшся .
- Закройся!
- О! а це що за бацильда западна?
- Щас получиш! Згинь.

- Привіт, старий!

- Як твої справи, молодь?

- Все добре!

- Ти, юначе, пропусти маленьку дитинку.

- Обійдешся.

- Замовчи!

- О! А це що за наїзди?

- Зараз отримаєш! Йди звідси.

чудова пора осінь.небо ніби зв"язане з мокрою землею сірими ниточками дощу ,а на вікні крапельки, неначе сльозинки.небо чомусь плаче , а може не плаче. а напуває стомлену землю.на кожній тоненькій гілочці нанизані кришталеві прозорі намистинки дощу. яка краса! а вмиті дерева стоять чистенькі ,як після купелі.вони приготувались до зими.

в)словниковий склад мови