Гармонія людини і природи як велика духовна цінність? Есе

1)я розповім про українську мову.

на мою думку,рідна мова в житті людини,відіграе важливу роль.по тому на скільки добре людина розмовляе та знае рідну мову,е можливість визначити й якості людини: на скільки вона поважае свою рідну землю,своїх прадідів,яки воювали та вмирали за незалежність та можливість розмовляти на рідний мові.нажаль багато українців,не розмовлють на рідній українській мові.авжеш,я вважаю що не можна нав'язувати саме українську мову таким людям,але кожен без усіляких нав'язувань повинен хочяб знати та вміти говорити на рідній мові.розмовляйте на рідній мові,поважайте її,адже якщо не маеш   поваги до рідної мови,нема поваги до людей,які цё мову відвоювали,нема поваги до україни! .

2) на мою думку,"доброта ,прада ,справедливість",написанні з великої букви,тому що,вони відіброжають найкращі якості  людини.адже видношення до такої людини,також "велике".така людина,ніколи не "опуститься" в очах інших людей,не буде для них низькою.саме така людина,буде для усіх людей великою!

гуманный - гума[н: ]ый, беззаботный - бе[з: ]аботный, расселить - ра[с': ]елить, поддеть - по[д': ]еть, оттеснить

по справжньому красива та людина, при погляді на якого, завмирає дихання, а серце починає битися злегка швидше. якщо мова йде про дівчину, то хлопець закохується з першого погляду в її гарні очі, гарну поставу, розумний погляд та безмежну щиру душу, і   коли розмовляєш з нею, то це відчуття не пропадає! кожен рух вабить за кожне слово відгукується десь в серці, а від кожного дотику стає краса це не лише те що бачиш, але і те що при цьому відчуває у неї немає думки про те щоб закурити, або попити пива (чи гірше за горілку з друзями в забігайлі ось це краса! таку людину можна назвати красивою.

а взагалі, краса - це коли немає нічого коли кожна риса - це  

на дуже далекій півночі, де зима панує цілий рік, і живуть там невеликі снігові люди, було снігове містечко.а чого снігове? бо більше нічого не було, з чого можна було побудувати собі домівки.так і жили снігові люди у хатинках зі снігу.та їм зовсім не було холодно.щоб зігрітися, вони пили тепле какао.а вогнище палили на великій міській площі, одне для всіх.для цього дід мороз, який жив неподалік, присилав їм в'язанки дрів. а снігові люди у знак подяки дідусю робити подарунки для дівчаток і хлопчиків.вони навіть влаштували собі велику майстерню. саме тут снігові люди виготовляли смачний шоколад, робили кумедних плюшевих ведмежат і машинки на ключиках.так тривало багато років, поки одного разу напередодні нового року не трапилась біда - дід мороз захворів. і не просто захворів, а взагалі залишився без сил.а сталось так тому, що діти забули про новий рік і не написали листів з бажаними подарунками.тому в сніговому містечку скоро зник вогонь, а майстерня припинила роботу.снігові люди не знали, чим діду морозу.аж поки одна маленька снігова дівчинка не порадила зробити багато сніговиків і відправити їх по всьому світу, щоб ті нагадали малюкам, хлопчикам і дівчаткам, про новий рік, діда мороза і подарунки.мешканці міста працювали кілька днів. вони зліпили стільки сніговиків, що через добу на подвір'ї кожного будинку була своя снігова баба.наступного ранку, коли дітлахи вибігли гуляти, вони були у захваті. адже всі забули, що свята наближаються.пора писати діду морозу листи з проханням про подаруночки! ось так дівчатка і хлопчики згадали про новий рік. а посланців діда мороза - білих сніговиків вони оберігали до самої весни.а в сніговому містечку життя продовжувалось - люди жили в будиночках зі снігу, пили тепле какао і робили іграшки.так, мабуть, і зараз відбувається.