Треба підкреслити Фразиологізми як члени речення . Ця подія відбулася зя царя Гороха . Усі звернули увагу , що Катруся розповідала похапуем , п'яте через десяте . Після важкого дня я не чув ні рук ні ніг . До землі обітованої було рукою подати.

БУДЬЛАСКА СКАЖІТЬ АТО ЗНОВ СЕСТРА БУДЕ КРИЧАТИ НА МЕНЕ А МИ ЯК НА ЗЛО ОДНІ ДОМААА

людина живе за рахунок природи та користується усіма її багатствами. так, рослини очищують повітря, насичують його киснем, а птахи борються з комахами, шкідниками. недарма їх часто називають «санітарами лісу».

людина не може  прожити без краси природи. вона надихає нас і дарує нам свої багатства. в свою чергу, рослинний і тваринний світ, його цілісність та безпока залежить від людини.  саме тому просто необхідно піклуватися про  природу, обробляти ґрунт, вирощувати різні рослини, вигодовувати  тварин та птахів. 

птахів треба любити і берегти не лише за те, що вони приносять користь людині, але й тому, що вони прикрашають і оживляють сади і ліси. птахи - перші помічники людини у винищуванні шкідливих комах і їх личинок. якщо ми будемо берегти птахів, то у нас завжди буде величезна армія невтомних працівників, які не допустять ураження лісів, садів, полів і городів шкідниками.

родина-корабель, що несе людину через бурхливе море життя. родина є нам завжди, кожну мить нашого життя. наші батьки завжди про нас піклуються. всі напевно знають, що родина найголовніше в житті кожного з нас. може деяким дітям не пощястило і в них немає батька, або мами, або геть сирітка, це дуже погано. родина завжди . не дарма кажуть "родина-корабель, що несе людину через бурхливе море життя" і, це велика правда.

дошкуляти- виводити з терпіння,з рівноваги,досаджати словами,діями,завдавати неприємностей.

жевріти- догоряти без полумя,тліти,слабо світитися,червоніти,мріти.

планета- небесне тіло кулястої форми, яке обертається навколо сонця і світиться відбитим сонячним світлом.

сльози- безбарвна прозора солонуватарідина, яку виділяють розміщені в очній ямці залози при деяких фізіологічних або психічних станах.

вчора бабуся ірина розповідала діткам те що вона колись бачила, і це її дуже сильно вразило. ось і ввечері в парку дітлахи обсіли її, як курчата квочку і вона почала розповідь.

  - одного гарного, зимнього ранку коли я ще була маленька я пішла грати на двір. коли я вишла я грала на вулиці з своїми друзями. ось ми дуже довго грали і загубила свою рукавичку. ми всі її шукали, а я дуже сильно змерзла в руки і пішла додому. коли я прийшла, то там були зачинені двері. я хотіла зігріти руки в кишенях, але там був сніг і я не могла покласти туди руки. я знову пішла до друзів. вони в мене звичайно запитали чому я повернулась. і я розповіла. мої руки почали покриватися морозом і я ледве ними ворушила. мому другові сашку стало мене дуже шкода і він дав мені свої рукавички, а сам пішов додому. напевно за іншими. ми   ще грали і сашко також потім прийшов. я дуже була вдячна йому. потім коли я почала віддавати йому його рукавиці вон сказав мені, щоб я в них йшла додому. я звичайно дуже йому була вдячна і зразу не хотіла погоджуватись, але згодом я взяла його рукавиці і пішла додому. двері були зачинені тому, що моя мама ходила в магазин. потім я їй все розповіла і вона дуже добре оцінила вчинок сашка.  діти я хочу, щоб ви завжди були такими дружніми і одим одному.  цей вчинок можна назвати подвигом.