пісня завжди іде пліч-о-пліч з людиною. коли нам добре, ми співаємо веселі пісні, танцюємо,веселимося. а коли погано на душі, коли не можливо сказати і описати ту біль, залишається тільки співати. з піснею горе стає хоч трохи, але легшим, в очах розвиднюється. вона ніби заколисує журбу. бо розумієш, що ти не один. автор пісні пережив таке, що і ти. у журбі люди співали завжди. мати- над колискою дитини, щоб заспокоїти та прогнати нічні жахіття. кріпаки співали, виливаючи весь біль та ненависть до панів. дівчата та парубки - від розчарування та самотності.важко було б пережити самотність і печаль без пісні.
Ответ дал: Гость
эгоизм,не только отражает,ту душу.своими поступками,но и влияет плохо на него же в дальнейшем.люди будут думать о человеке,который,истрибил,в вас капельку доброты вашей,не хорошо.у таких людей появляется черта.пофигизма.им наплевать на чужие страдания,они пройдут мимо,даже не протянут руки ,это схоже с уродством человека в отккрытой форме,а что внутри,это,доброта,отзывчивость,восприятие,понимание,взаимопонимание.
Популярные вопросы