Продовжіть речення: У реченні Щастя — це в праці творити (В. Сосюра) тире стоїть між підметом і присудком на місці пропущеної дієслівної зв’язки, бо…

доволі часто у сучасному світі ми чуємо пояснення байдужості : " моя хата скраю, це їх проблема."

щоб цінували інші, треба самому знати собі ціну. 

прежде всего речь может идти о птицах, которые уничтожают вредителей  деревьев. конкретно можно описать дятла, который своим неустанным трудом деревьям избавиться от злейшего врага - короеда.

кроме того санитарами леса являются хищные животные, которые уничтожают больных и слабых животных, естественному отбору.

ну и конечно санитаром леса является человек. лесники проводят вырубку поврежденных деревьев, прореживают сильно заросшие участки, следят за состоянием леса и его обитателей и своевременно оказывают .

це ж залежить від людини, погодьтеся. для когось і потопаючу людину врятувати — не подвиг. а іншому подолати власні лінощі та взятися за пилососа вже за щастя, і здається, ніби подібні дії заслуговують гарненького ордена з стрічечками! а може воно і справді так? і немає, до речі, нічого смішного. навіть і такі подвиги мають мати місце у повсякденні. бо можна ж взагалі вирішити, що життя без подвигів можливе. і тоді не буде ніякої мотивації братися за того пилососа. особливо, якщо всі навколо не хочуть визнавати значущості цього локального вчинку! ; )) цей вчинок можна вважати подвигом. втім, гуглянці, якщо ви вчинили щось епохальне, а ніхто не поспішає це визнати — не засмучуйтесь. прийде час і вас оцінять, а поки що… спасіння потопаючих — справа рук самих потопаючих, так що приймайтесь за власне винагородження! ; ) як ви це зробите — то вже діло ваше. може тортик купите, може нову одежину. а може замахнетеся на нові добрі вчинки і подвиги? ! ; )

мова - це найцінніший скарб, її не можна ні з чим зрівняти. вона це джерело, яке ллється в наші світлі голови і втамовує нашу розумову спрагу.завдяки мові ми спілкуємося, за неї ми пристосовуємось до сьогоднішнього життя. словом можна вознести до небес, словом можна також і вбити. недарма кажуть "слово не горобець - вилетить не спіймаєш", ми повинні цінити мову, і розуміти, що й кому ми говоримо.я не уявляю свого життя, якби я була б німою, адже мова це колискова життя.