Синтаксичний розбір речення. Ласкаве сонечко світить у моє віконечко

наша столиця — велике місто, в якому є безліч вулиць, скверів, будинків, площ, музеїв, театрів, шкіл, університетів, лікарень, магазинів. у києві життя стрімке і непередбачуване, але, якщо хочеться тиші, можна прогулятися в парку, сквері, помилуватися знаменитими київськими каштанами, подивитися на пам'ятники т. г. шевченку, богдану хмельницькому, або золоті ворота.ми пишаємося цим красивим і величним містом. і з упевненістю вважаємо, що київ — місто незвичайне. найвідомішими місцями києва є центральна вулиця міста хрещатик і андріївський узвіз. на них завжди багато туристів, які фотографують, купляють сувеніри, або просто з жителями столиці. і їм є що розповісти про рідне місто

спортивний м"яч,шкіряний м"яч, найкраща матуся,лагідна матуся, величезне озеро, київське озеро.

була похмура осінь. падав дрібний дощик. він так падав, з таким звуком, наче перлини розсипаються. світилосонечко. коли падав дощ, переливалися від сонця смужки туману. дощик щось мені шепотів. він говорив мені щосьсумне. я розуміла. він сказав мені, що осінь настала, що сумно мені, дощику. птахи не співають, і мені, дощику, дужесумно. мені стало шкода дощику. сонце заспокоювало мене. бідний дощик! перлини падали і падали сонце зайшлоі ще сумніше стало. дощик пройшов. і я пішла додому. і дощик мені хмаринкою , як рукою. ось яка буваєсумна осінь.

если украинцы были бы как одна семья, то каждый бы развиваться и каждому в этой семье было бы свое место. у каждого человека есть право голоса и семья бы учитовавала бы их, ведь каждый человек индивидум. надо было бы учесть вкусы, мнения окружающих.