Підкресли букви, що позначають парні дзвінкі і глухі приголосні в словах дичка-тичка,-палка, дядько-тітка, зірка-сітка, гедзь-палець, діжка-дошка, дзвін-цвіт, сиджу-кричу, ганок-каток, сніг-сміх

-сину де ти був на останій конрольній роботі з ії.

-у школі. 

-нам твоя вчителька сказала що тебе небуло.

-я був.

-ні.

-мені стало погано і я пішов до мед- пунункту.

-добре чому ті нас не попередив.

-нехотив вас хвилювати.

-добре ми завтра підемо до медсестри и спитаемо її.

-ні не треба.добре я прогуляв її.

-навіщо.

-я не вичив і нехотив двійку.

-так ну все де мій ремінь. 

-нетреба.

-треба будеш знати як прогулювати уроки. 

здавна в народі кажуть: яка криниця - такий і господар, який поріг - така й господиня. у цій приповідці, немов у дзеркалі, відбилася не лише людська працьовитість, але й охайність, адже споконвіків люди намагалися оздобити своє обійстя мистецькими витворами, надати йому вигадливих форм, прикрасити багатою фантазією. і особливо це стосується криниць - цих найевятіших місць. як тут не згадати прекрасний народний звичай. майже в кожному селі, на гомінких перехрестях доріг або просто в полі цебенять живі джерела і незвідь-ким їхню невгамовну течію прихо-рошено турботливими руками. над колодязями зводили всіляких форм дашки. вони мають і практичну доцільність -вода завжди залишається чистою.