Есе на тему "Про що говорять покинуті будинки"

    діалог-розмову дідуся з онуком про хліб та пшеницю  з використанням  сполучників підрядності, пропоную скласти так: - діду, а чого в україні так шанують хліб?   - онучку, хліб - справжній скарб, що здатний прогодувати кожного з нас.- а чи важко виготовляють хліб? - так, люди тяжко працюють, щоб хліб потрапив до нашого з тобою столу.    - може, розповіси мені трохи? - звичайно. спочатку люди обробляють землю та сіють пшеницю. потім збирають достиглу пшеничку та відправляють її на млин. там її переробляють на борошно. а далі, спробуй сам здогадатись, як виготовляють хлібчик.  - мабуть, діду, потім борошно відправляють до пекарні, у якій кулінари випікають смачний хліб. потім вантажники завантажують його до машини та розвозять крамницями.- все правильно, онучку. але ж не лише хліб виготовляють з борошна.- а що ще, діду? - ще з борошна виготовляють булочки, бублики, печиво, пироги та пиріжки, пампушки та вареники. тож варто шанувати пшеницю, що нас годує.- дякую тобі, дідусю, за таку цікаву розмову! - звертайся, онучку!  

- олю, мені прибрати в хаті.

- гаразд мамо.

- я буду мити підлогу, а ти повитирай пил з вікон.

- гаразд, а можна я ще поллю квіти?

- звичайно олю.

- дякую матусю.

- я повитирала вікна.

- молодець донечко.

- зараз я поллю квіти.

через 10 хвилин:

- мамо я полила квіти, що можна зробити ще?

- дякую доню, але далі я сама все зроблю. іди відпочивай.

- добре. піду почитаю книгу.

через 1 годину:

  - олю йди мені мити посуд.

- гаразд мамо, а що робити?

- я буду мити тарілки, а ти будеш їх витирати.

- добре. починаємо.

коли помили тарілки:

- все донечко, далі я все зроблю сама. дякую, що мені з хатньою роботою.

- добре я піду дивитися телевізор. мамо мені було не важко тобі . бо я тебе люблю!