Вставити пропущену голосну (е чи и ):
Вер...сень, віт...рець, кр...вавий, кр...шити,
шел...стіти, в...селка, вел...ч, прор...вати,
ХВИЛ...Чка, ЗЛ...патися, ДЗВ...НИТЬ.

осiннiй лiс приваблюе своею красою.з дерев кольоровi листочки.пiд ногами шурудить листя.

берiзка одягла жовте плаття та засумувала.креслатий дуб не скидае листя,воно ще тiльки потемнiло.а ялинки не сумують,вони весело шумлять своiм зеленим гiллям.

лiсовi тварини восени заклопотанi.бiлка ховае у дупло горiхи та шишки.ведмiдь накопичив жиру,зараз шукае мiсце для зимовоi сплячки.

Якось усі тварини стали однаковими. сталося це тому, що вони так заздрили один одному, так хотіли бути не такими, якими є, що сталося диво. одного разу звірі, дивляться - а вони всі один на одного схожі! хто був мишею, а хто левом - не вгадати. зраділи звірі спочатку, але недовго вони раділи. виявилося, що жити такому натовпу однакових звірів майже нема де, та й їжі замало. і почалися у них бійки за їжу та місце, де жити можна. дуже скоро звірі зрозуміли, що краще різними бути: і жити буде де, і їжі вистачить. а якщо залишаться вони однаковими, то або помруть з голоду, або повбивають один одного у бійках.  і прокинулися на другий день звірі такими, як раніше були: лев знов став левом, а миша - мишею. так і живуть тепер звірі різними і один одному не заздрять.