Синтаксичний розбір речення: Я йшов собі помалу, бо щось так владно кликало мене туди, де гори ввечері палали, окутані у сяйво чарівне.

- привіт.

- привіт!

- як справи?

- добре, а у тебе?

- також.

- як сьогодні йде день?

- чудово! сьогодні дуже добрий день. на дворі тепло і сонячно.

- так, так. день і справді чудовий.

- ти робив вже домешнє завдання?

- ні, але скоро почну робити. а ти робив?

- так, я вже зробив є завдання.

- гаразд, тоді давай до зустрічі. мені ще треба уроки зробити.

- бувай. завтра зустрінемось.

природу потрібно охороняти.через те, що природа не охороняється забруднюєтся повітря і більше хворіють люди. щоб це зупинити потрібно не спричиняти війн, екологічних катастроф і лісових пожеж. адже наше здоров'я в наших !

  - у тебя синие носки?   - чего?   - у тебя синие носки?   - ты кто?   - шаолинский монах якубей. так у тебя синие носки?   - какие носки? причем тут носки?   - отвечай на вопрос, немедленно!   - идиот, у меня не синие носки. красные у меня носки, понял?   - так это не ты украла мои синие носки? ? ладно. пока

дзвоник - це трвяниста рослина з великими блакитними квітами.цвітуть дзвоники в червні і липні. розкішним травянистим килимом усміхається земля. синіють у ньому ніжні келишки лісорих дзвіночків у кожній квіточці маленький молоточок. пвіяв легенький літній вітерець. торкнувся молоточок до пелюстки, і полинув ніжний дзвін.