Великі берести й ясени, тополі й верби стоять обабіч вулиці підпираючи високу синю баню неба "синтаксичний" розбір

                                                                                  берези навесні

        на галявині красуються дві берізки . а з них люди сік беруть . весною такі красиві стали: бруньки з`явилися , скоро вже й сережки та листячко з`являться .

        а коли вітерець із півдня повіє з тієї сторони вони і побілішають . а ще люди дуже полюбляють їхній смачний та корисний сік .

у повітрі кружляло жовте листя, яке бежально зривав осінній вітер.

(обстав.  присудок. означ.  підмет .        обстав        присуд.    онач.  підм.)

художник малював річку, у якій полоскали свої коси густі верби.

(підмет,    присудок, додаток,      присудок, онач,додат,озн. підмет)

люди милувалися райдугою, яка з*явилася після теплого дощу.

(підм, присудок,  додаток,                присудок,                    означ.    додаток)

по асфальту котилися каштани, що нагадували колючих зелених їжачків.

(обст.                    присудок  підм.                    присудок      означ.      означ.    додаток)

        жили собі троє нерозлучних друзів. а чи не полетіти нам у ракеті на місяць? -- запропонував олег.        всі хлопці погодилися. і вони вирушили у подорож. там їм було дуже цікаво, а особливо їм небесні екскурсії, якими вони мандрували. місяць був дуже чарівний.           після цієї на місяць, діти повернулися додому. ім було цікаво побувати у незвичайній подорожі.

поширте частини безполучникового речення так,щоб між ними треба було поставити крапку с комою. 1.хмара небо криє,сонечко не блисне,вітер вовком виє,дощ потоком висне.2.відцвіли голубі матіоли,згасло літо на жовтих полях. 3.реве та стогне дніпр широкий,сердитий вітер завива.4.листя слухає вітру зітхання і згортає свої прапори,на покірну красу умивання сонце дивиться сумно згори. 5.у долині село лежить,понад селами туман дрижить. 6.сонце високо,косари далеко,коси дзвенять,коні пасуться.7.знову цвітуть каштани,хвиля дніпровська б'є!